Солідарна та субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є дієвими інструментами, однак практично їх почали застосовувати у справах відносно нещодавно. Про це зауважив суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді Сергій Жуков, висвітлюючи питання щодо застосування солідарної та субсидіарної відповідальності у справах про банкрутство в межах заходу «AVELLUM Disputes Day».

Так, у зв’язку з великою кількістю справ, які стосуються субсидіарної та солідарної відповідальності, у 2024 році судова палата для розгляду справ про банкрутство КГС ВС ухвалила дві постанови, які покликані забезпечити єдність і сталість судової практики, що стосується розгляду відповідних заяв про покладення солідарної  чи субсидіарної відповідальності, а саме: постанову КГС ВС від 4 вересня 2024 року у справі № 908/3236/21 та постанову КГС ВС від 19 червня 2024 року у справі № 906/1155/20 (906/1113/21).

Говорячи про застосування норм права щодо солідарної відповідальності у справах про банкрутство, доповідач ознайомив слухачів з висновками ВС, наведеними в постанові КГС ВС від 4 вересня 2024 року у справі № 908/3236/21, якою було змінено загальну концепцію солідарної відповідальності. Зокрема, судова палата намагалася усунути прогалини законодавства, які стосувалися самого процесу виявлення підстав для застосування солідарної відповідальності, подання відповідних заяв, та того, куди повинні включатися стягнуті з органів управління грошові кошти.

Підставою для передачі цієї справи на розгляд судової палати була, зокрема, наявність різних підходів колегій судів судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС до вирішення питання щодо можливості застосування принципу конкурсного імунітету щодо стягнення кредитором з керівника боржника грошових коштів в рахунок індивідуального погашення заявлених вимог.

Сергій Жуков проаналізував зміни в судовій практиці, що стосуються моменту встановлення порушення місячного терміну на звернення з заявою про банкрутство; порядку встановлення загрози неплатоспроможності боржника; порядку та обсягу стягнення суми солідарної відповідальності.

Також, на прикладі постанови від 15 червня 2023 у справі № 927/149/22 та висновків  ВС у справі № 908/3236/21 Сергій Жуков висвітлив питання щодо визначення особи, якій завдаються збитки у випадку розгляду заяви про покладення солідарної відповідальності.

Суддя акцентував на тому, що у постанові від 4 вересня 2024 року у справі № 908/3236/21 судова палата для розгляду справ про банкрутство КГС ВС окреслила всі основні моменти для застосування солідарної відповідальності, а саме:

• порушення вимоги закону своєчасно звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство є підставою для стягнення з винного члена органу управління боржника збитків, спричинених таким порушенням, на користь боржника;
• незалежним позивачем за вимогою про стягнення збитків є як кредитор, так і боржник;
• якщо суд виявив порушення законодавчої вимоги своєчасно звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, такий висновок відображається у мотивувальній, а не резолютивній частині рішення;
• кошти, стягнені із суб'єкта солідарної відповідальності, є коштами боржника, які, зокрема, включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані для задоволення вимог кредиторві лише у порядку черговості, встановленому КУзПБ.

Стосовно застосування норм права, щодо субсидіарної відповідальності суддя зазначив, що такий вид відповідальності зустрічається частіше, оскільки він застосовується в ліквідаційній процедурі. Однак, в зв’язку з наявністю різної судової практики це питання було передано до судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС, з метою визначення наявності/відсутності підстав для відступу від правової позиції про право вимоги щодо субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, викладеної в постанові КГС ВС від 26 травня 2021 року у справі № 912/2007/18, а також уточнення правової позиції щодо моменту виникнення права вимоги субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, зокрема, до завершення формування у ліквідаційній процедурі боржника ліквідаційної маси та продажу майна боржника, що увійшло до складу ліквідаційної маси, до завершення розгляду у межах справи про банкрутство майнових спорів, стороною в яких є боржник, тощо за правилами ст. 7 КУзПБ.

Таким чином, судова палата для розгляду справ про банкрутство КГС ВС ухвалила постанову від 19 червня 2024 року у справі № 906/1155/20 (906/1113/21), в якій навела висновки про застосування норми права щодо субсидіарної відповідальності.

Говорячи про виявлення передумов притягнення до субсидіарної відповідальості, спікер звернув увагу на те, що зазначеною постановою передбачено, що висновок щодо передумов для субсидіарної відповідальності формується у звіті ліквідатора за результатами здійснення ним аналізу фінансового стану банкрута.

Також Сергій Жуков в контексті висновку, викладеного у постанові КГС ВС від 19 червня 2024 року у справі № 906/1155/20 (906/1113/21) розглянув такі питання, як: виявлення передумов притягнення до субсидіарної відповідальості; визначення потерпілого у випадку розгляду заяви про покладення субсидіарної відповідальності; розмір (сумма) субсидіарної відповідальності; момент, з якого настає право ліквідатора подавати заяву про притягнення до субсидіарної відповідальності.

Окремо спікер зупинився на висновку ВС про застосування норм права після 19 червня 2024 року відповідно до постанови ВС у справі № 906/1155/20 (906/1113/21) щодо позовної давності, яким був змінений попередній підхід. У висновку зазначено, що встановлення недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство є тією обставиною, з якою закон пов'язує початок перебігу позовної давності за вимогами про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство.

Сергій Жуков вказав, що з огляду на зміну судової практики, важливу роль в ефективності застосування субсидіарної відповідальності почали відігравати господарські суди, у провадженні яких перебувають справи про банкрутство, та арбітражні керуючі, які мають повноваження ліквідаторів банкрутів.

Зокрема, господарські суди тепер повинні з використанням принципу процесуальної економії швидко розглядати по суті спори, які виникають в межах провадження у справі про банкрутство і стосуються майна боржника, та спори, які стосуються продажу ліквідаційної маси.

Насамкінець доповідач висловив переконання, що постанови профільної судової палати КГС ВС можуть суттєво вплинути на розвиток судової практики у справах про банкрутство.

Детальніше – у презентації Сергія Жукова: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezentacii_2024/Prezent_Solid_subsud_vidpovidalnist.pdf.

Захід організувала юридична фірма «AVELLUM».

Верховний Суд