У формуванні судової практики щодо відшкодування шкоди, завданої рф, ми на початку шляху, водночас вирішувати відповідні спори треба, керуючись принципами верховенства права та належного відправлення правосуддя. Про це говорили судді Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Василь Крат і Євген Петров на панельній дискусії «Деліктне право і війна: у пошуках дієвого механізму відшкодування шкоди» VIII Харківського міжнародного юридичного форуму, організованого Національним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого.

Василь Крат виступив на тему «Відшкодування шкоди під час війни в ракурсі практики касаційного суду». Він зазначив, що вирішення питання відшкодування майнової шкоди й компенсації моральної шкоди, завданої країною-агресором, перебуває на початку шляху. Залишаються питання: як співвідносяться судовий і позасудовий порядки відшкодування шкоди; наскільки судова система готова до величезної кількості відповідних позовів; яка перспектива виконання рішень у таких справах тощо. 

«Зрозуміло, що ЦК України як основний регулятор цивільних правовідносин не створювався для того, щоб вирішувати питання, пов’язані із відшкодуванням майнової шкоди й компенсації моральної шкоди, завданої внаслідок війни», – зауважив доповідач. Кодекс містить деякі норми, дотичні до воєнного стану. Наприклад, певною мірою це положення про оголошення фізичної особи померлою (ст. 46 ЦК України), зупинення перебігу позовної давності, якщо позивач або відповідач перебуває у складі ЗСУ (п. 4 ч. 1 ст. 263 ЦК України), реквізицію (ч. 2 ст. 353 ЦК України) та ін.

Але хоча ЦК України не орієнтований на застосування для компенсації втрат, завданих унаслідок збройної агресії, він містить певні алгоритми, механізми, які дають можливість його застосовувати для вирішення відповідних спорів. Ці спори нетипові: суб’єктом відшкодування шкоди є країна-агресор і в процесі бере активну участь тільки позивач. Але в нас немає іншого механізму.

В контексті вирішення спору постають питання щодо визначення розміру майнової та моральної шкоди й виконання судового рішення. Держава частково запровадила позасудовий механізм відшкодування шкоди, завданої країною-агресором. Й одна частина постраждалих громадян звернулася до цього механізму, інша – пішла до суду. Ці два процеси існують паралельно, і, на думку Василя Крата, вони мають перетнутися.

Як ілюстрацію суддя навів постанову КЦС ВС від 20 червня 2024 року у справі № 216/5657/22. Зокрема, в ній вказано, що підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Як заподіюється майнова шкода? Майнова шкода, як свідчить зміст ст. 1166 ЦК України, завдається порушенням належних саме особі особистих немайнових прав та/або майнових прав. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: а) позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв’язок; б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Василь Крат акцентував, що саме на позивача покладається обов’язок довести наявність шкоди і причинний зв'язок. Цей підхід не видозмінюється у справах щодо відшкодування шкоди, завданої рф. Водночас не можна говорити, що розмір шкоди дорівнює такому, про який стверджує позивач.

Доповідач наголосив, що КЦС ВС у численних постановах звертав увагу на те, яким чином відбувається розподіл тягаря доказування щодо стягнення грошової компенсації моральної шкоди. При цьому він звернув увагу, що, наприклад, в Італії в судовій практиці застосовуються різноманітні критерії для компенсації немайнової шкоди, втілені у відповідних таблицях. 

У вказаній постанові КЦС ВС зазначив, що при визначенні грошової компенсації моральної шкоди слід ураховувати те, що:

• дійсно внаслідок військової агресії рф проти України особа може зазнавати (зазнала) моральної шкоди;
• законодавець у ст. 23 ЦК України передбачив відкритий перелік обставин, які враховуються судом при визначенні розміру грошової компенсації (характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування; інші обставини, які мають істотне значення; вимоги розумності і справедливості);
• розмір грошової компенсації моральної шкоди, завданої особі внаслідок військової агресії рф проти України, може відрізнятися залежно від того, на які обставини завдання моральної шкоди посилається позивач та які обставини враховані судом при визначенні розміру грошової компенсації моральної шкоди. Такими обставинами можуть бути, зокрема: смерть близьких осіб, каліцтво особи чи близьких осіб; місце проживання особи (різняться відчуття осіб, які проживають на території проведення бойових дій, та осіб, які проживають далеко від таких територій); пошкодження або знищення рухомого майна; права, які порушені внаслідок військової агресії рф проти України, тощо.

Презентація Василя Крата – https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2024_prezent/Prezent_Vidshkod_skodu_viina.pdf.

Євген Петров виступив на тему «Стандарти справедливого судочинства у справах про відшкодування шкоди, завданої війною».

Він зазначив, що згідно з даними Київської школи економіки сума прямих збитків, завданих інфраструктурі України під час війни, станом на січень 2024 року сягнула майже 155 млрд дол. Більшість позовів про відшкодування шкоди, завданої країною-агресором, суди задовольняли. Відповідно до статистичних даних щодо розгляду зазначеної категорії справ суди першої інстанції ухвалили 614 рішень у таких справах (з них 366 цивільних і 248 господарських рішень); апеляційні суди постановили 17 рішень (15 і 2 рішення відповідно). Цивільними судами повністю задоволено 167 позовів, господарськими – 223 позови; частково задоволено 148 і 18 позовів відповідно; відмовлено в 51 та 7 позовах відповідно.

Доповідач зауважив, що у 2019 році позиція ВП ВС полягала в тому, що особа має право на компенсацію державою Україна за зруйноване майно через невиконання державою позитивного обов’язку (постанова ВП ВС від 4 вересня 2019 року у справі № 265/6582/16-ц), однак це не позбавляє особу права подати позов про відшкодування шкоди. Проте поставало питання щодо критеріїв визначення розміру компенсації.

До травня 2022 року почала закріплюватися судова практика про задоволення позовів фізичних осіб до держави Україна в особі Кабінету Міністрів України про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи чи ушкодженням здоров’я в період проведення АТО. Проте 12 травня 2022 року ВП ВС, розглядаючи справу № 635/6172/17, дійшла висновку, що держава Україна не несе безумовної відповідальності перед потерпілим унаслідок кримінального правопорушення, вчиненого в Україні.

Євген Петров торкнувся питання необхідності доведення розміру шкоди. Суди розуміють, що позивач потерпає від країни-агресора, але це не означає, що можна заявляти будь-який розмір моральної шкоди. Такий розмір має бути доведений, і суд не задовольняє відповідну вимогу автоматично.

Також Євген Петров висловився щодо обмеження судового імунітету у справах про відшкодування шкоди країною-агресором. Він звернув увагу, що іноді адвокати, обґрунтовуючи недоцільність повідомлення країни-агресора, посилаються на міжнародні конвенції, які не були ратифіковані ні рф, ні Україною. Також суддя сказав про змагальність процесу. Він зауважив, що українські суди мають демонструвати європейському суспільству дотримання високих стандартів відправлення правосуддя, навіть якщо відповідачем у справі є країна-агресор.

Доповідач окреслив питання адміністративних процедур відшкодування шкоди за зруйноване росією майно, згадав про формування міжнародного Реєстру збитків, завданих агресією рф проти України. Водночас він порушив проблему визнання і виконання рішень українських судів про відшкодування шкоди рф в іноземних судах, які передусім ставлять питання про належне повідомлення країни-агресора про розгляд справи.

Підсумовуючи, Євген Петров зазначив, що у вирішенні цієї категорії спорів перед судовою системою України стоїть ще багато питань і вирішувати їх треба, керуючись принципами верховенства права та належного відправлення правосуддя.
Презентація Євгена Петрова – https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2024_prezent/Prezent_Standartu_spravedl_sydoch.pdf.

Трансляція панельної дискусії – https://www.youtube.com/live/rOrc79pIN-8.

Верховний Суд