До уваги – огляд актуальної судової практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (рішення, внесені до ЄДРСР за серпень 2024 року) – https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/ogliady/Oglyad_KGS_08_2024.pdf.
В огляді висвітлено низку правових позицій в окремих категоріях спорів, що належать до господарської юрисдикції.
Так, у постановах у справах про банкрутство сформульовані правові висновки щодо:
- вжиття заходів забезпечення заяви розпорядника майна боржника про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника за незадоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство;
- можливості оскарження ухвали про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство в касаційному порядку.
У постановах у справах щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством наведено висновки про:
- реєстрацію торговельної марки, об’єктом якої є колір;
- зупинення нарахування пені за прострочення сплати штрафу, накладеного органом АМКУ за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
У постановах у справах щодо корпоративних спорів, корпоративних прав містяться висновки стосовно:
- укладення договору дарування акцій за відсутності в повіреного повноважень на укладення такого договору;
- відсутності інтересу товариства у відновленні корпоративних прав учасника цього товариства.
У постанові у справах щодо земельних відносин викладено правовий висновок про:
- необхідність документального підтвердження виконання орендарем обов’язку з повідомлення орендодавця про намір реалізувати право на укладення договору оренди землі на новий строк.
У постановах у спорах, що виникають із правочинів, зроблено висновок щодо:
- субсидіарної (додаткової) відповідальності органу місцевого самоврядування за боргами теплопостачального комунального комерційного підприємства;
- можливості зменшення судом неустойки, передбаченої ч. 2 ст. 785 ЦК України;
- обов’язку постачальника повернути суму ПДВ, сплачену покупцем за товар, у разі втрати ним статусу платника ПДВ після укладення договору, який визначав ціну товару з урахуванням ПДВ.
Верховний Суд
