Питання щодо невиконання судових рішень як основного виклику правозастосування в податкових спорах, впливу судової практики на правозастосування, економічних наслідків господарських операцій, формування привабливого інвестиційного клімату України обговорили учасники круглого столу «Верховенство права: захист бізнесу в податкових спорах».

З вітальним словом до присутніх звернувся бізнес-омбудсмен Роман Ващук, який зазначив, що практика Верховного Суду має слугувати орієнтиром у регулюванні податкових спорів не тільки на рівні судів, а й у практиці адміністративних органів.

Рада бізнес-омбудсмена України майже 10 років допомагає бізнесу захищати законні інтереси до/після судової процедури, зокрема в частині забезпечення верховенства права у виконанні судових рішень, а тому сподівається стати платформою для дискусій між органами влади та представниками підприємств для обговорення подальших кроків щодо покращення бізнес-клімату в Україні.

Модераторка та ініціаторка заходу – суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Наталія Блажівська зауважила, що безумовне дотримання принципів верховенства права є фундаментальним для сталого розвитку держави. Верховенство права (правовладдя) є ключовим для забезпечення функціонування середовища відповідального бізнесу. Відповідальний бізнес з одного боку і належне урядування – з іншого, акцентувала суддя.

Під час тематичної сесії, присвяченої касаційному перегляду скарг та актуальним правовим позиціям, секретар судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Раїса Ханова поінформувала, що з початку діяльності ВС судова палата розглянула 152 тис. справ і касаційних скарг. Залишок справ, які перебувають у провадженні суддів, становить 1600, з них 800 касаційних скарг – поточні. Що стосується єдності судової практики, то за весь час роботи всім складом судової палати розглянуто 56 справ.

Проте, зауважила суддя, незважаючи на касаційні фільтри, принцип загального оскарження на сьогодні зберігається. Зокрема, через те, що органи ДПС України оскаржують рішення у справах незначної складності (малозначні справи). Так, у 63 % касаційних скарг, які надійшли на розгляд судової палати, відмовлено у відкритті касаційного провадження у справах незначної складності, а 30 % касаційних скарг повертається заявнику.

Доповідачка розповіла про пріоритетність роботи з підсистемою «Електронний суд» та окреслила проблемні питання, які виникають при відправленні кореспонденції через відділення АТ «Укрпошта».

Також секретар палати презентувала аудиторії бюлетені та огляди судової практики в електронному вигляді (інформаційні й тематичні), підготовлені суддями судової палати і працівниками управління забезпечення роботи судової палати за період із 2020 по 2024 рік з можливістю їх вивчення за QR-кодом.

Крім того, Раїса Ханова здійснила огляд актуальної судової практики щодо оподаткування та публічної фінансової політики. Зокрема, звернула увагу на постанову ВС від 26 вересня 2023 року у справі № 640/7520/21, яка стосувалася рентної плати за користування радіочастотним ресурсом.

Суддя ознайомила слухачів із правовою позицією, викладеною в постанові ВС від 27 лютого 2024 року у справі № 360/4568/20. У цій справі Суд дійшов висновку, що наявність боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування, що виник у період з 14 квітня 2014 року по 12 лютого 2020 року, надає право контрольному органу формувати та направляти вимогу про сплату цього боргу.

Доповідачка розповіла про правові висновки, які були зроблені в постанові ВС від 26 березня 2024 року у справі № 200/773/20-а. Колегія суддів вказала, що платники мають право здійснювати продаж власновиробленої продукції за ціною, нижчою за виробничу собівартість, якщо ціна відповідає звичайним (ринковим) цінам, визначеним у договорі між виробником та покупцем. Ціна, зазначена в договорі, вважається відповідною рівню ринкових цін, якщо не доведено інше. Якщо контрольний орган вважає, що ціна договору нижча від ринкової, він має право це довести, враховуючи ціни на ідентичні товари.

Звернула увагу Раїса Ханова і на постанову ВС від 25 липня 2024 року у справі № 380/20490/21 стосовно господарської діяльності з виготовлення палива. Суд зробив висновок, що норми Податкового кодексу України та Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин для електронних сигарет та пального» не вимагають отримання ліцензії на змішування компонентів пального, оскільки така діяльність не відповідає визначенню виробництва пального, що пов'язане з переробленням нафти, газового конденсату чи природного газу.

Говорячи про проведення податкових перевірок, суддя навела як приклад постанови ВС від 23 лютого 2023 року у справі № 640/17091/21 та від 24 липня 2023 року у справі № 821/850/18.

Суддя Великої Палати Верховного Суду Наталія Шевцова висвітлила питання щодо спеціалізації та розмежування юрисдикції спорів.

Доповідачка зазначила, що головним критерієм розмежування адміністративної та господарської судових юрисдикцій є предмет спору і зміст спірних правовідносин. За словами спікерки, питання розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ було доволі дискусійним. Проте ВП ВС постановою від 1 листопада 2023 року у справі № 908/129/22 (908/1333/22) поставила крапку в цьому питанні, визначивши юрисдикцію спорів.

ВП ВС дійшла висновку, що правила визначення юрисдикції регламентуються виключно базовими процесуальними кодексами – ГПК України, ЦПК України, КАС України, а не будь-якими іншими кодифікованими актами, у тому числі з процедурних питань.

Отже, ВП ВС визначила, що юрисдикцію судів щодо розгляду тих чи інших спорів встановлюють лише процесуальні кодекси.

Наталія Шевцова також акцентувала на постанові ВП ВС від 29 лютого 2024 року у справі № 580/4531/23 за позовом органу ДПС до платника податків про визнання недійсними правочинів. У цій справі ВП ВС відхилила доводи податкового органу в касаційній скарзі щодо підвідомчості спору адміністративному суду через подання зазначеного позову контролюючим органом згідно з компетенцією, передбаченою підпунктом 20.1.30 п. 20.1 ст. 20 ПК України, що розцінюється як виконання покладених на цей орган повноважень задля забезпечення публічно-правового інтересу у сфері оподаткування, оскільки Суд не вважає статус позивача визначальним критерієм для віднесення спору в цій справі до юрисдикції адміністративних судів.

ВП ВС вказала, що ст. 62 ПК України, яка визначає способи податкового контролю, такий спосіб, як оспорення правочинів / договорів, укладених платником податків, не передбачений.

Як зазначено у висновку ВС, посилання позивача на наявність повноважень ініціювати судовий розгляд, зокрема повноважень контролюючого органу за підпунктом 20.1.30 п. 20.1 ст. 20 ПК України, недостатньо, щоб стверджувати про адміністративну юрисдикцію спору.

Суддя також зауважила, що судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів КАС ВС передала на розгляд до ВП ВС справу № 420/12471/22 за позовом органу ДПС до платника податків про визнання договорів недійсними для відступу від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах. ВП ВС прийняла цю справу до свого розгляду.

У заході, організованому Радою бізнес-омбудсмена, взяли участь судді Верховного Суду, бізнес-омбудсмен та експерти Ради бізнес-омбудсмена, представники Державної податкової служби України, Офісу Генерального прокурора, юридичної та бізнес спільнот.

Фото надав організатор заходу.

Верховний Суд