В Офісі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини відбулася презентація результатів аналітичного дослідження щодо обробки персональних даних у сфері охорони здоров’я та дотримання прав людини. Дослідження було підготовлено в межах проєкту Ради Європи «Підтримка впровадження європейських стандартів захисту прав людини в Україні» у співпраці із Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Під час цього заходу суддя Верховного Суду в Касаційному цивільному суді Василь Крат і заступник керівника департаменту аналітичної та правової роботи Апарату Верховного Суду Геннадій Зеленов узяли участь у панельній дискусії щодо захисту персональних даних у сфері охорони здоров'я.

Так, Василь Крат розповів про пріоритетність норм ЦК України щодо охорони у сфері приватного життя особи. Суддя наголосив на значенні ст. 4 ЦК України, яка забезпечує стабільність у приватних відносинах, що включають і сферу приватного життя, обговорювану на заході. За словами Василя Крата, ст. 4 ЦК України, зокрема, слугує орієнтиром для всіх суб'єктів правозастосування: для законодавців та інших державних органів — при «конструюванні» норм, для судів — при виборі норми для застосування при вирішенні спору та її тлумачення.

У доктрині приватного права зауважується, що ієрархія актів цивільного законодавства може базуватися на їх юридичній силі (вимір по вертикалі). Вона поширюється, по-перше, на співвідношення закону та підзаконних актів і, по-друге, на співвідношення Конституції та законів – як кодифікованих, так і інших (поточних). Водночас слід визнати існування ієрархії між ЦК України як кодифікованим законом та іншими (поточними) законами, що регулюють цивільні відносини. Ця ієрархія базується на визнанні ЦК України основним актом цивільного законодавства (вимір ієрархії по горизонталі). Стосовно виміру ієрархії актів цивільного законодавства по горизонталі, то в ст. 4 ЦК України закріплюється пріоритет норм ЦК України (як основного регулятора приватних відносин) над нормами інших законів. Причому, що такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів, із констатацією пріоритету норм ЦК України над нормами інших законів, підтримав, зокрема, Конституційний Суд України. Щодо виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, то в ст. 4 ЦК України встановлено повний перелік нормативно-правових актів, якими можуть регулюватися цивільні відносини. Крім Конституції України, ЦК України та інших законів України, цивільні відносини за загальним правилом можуть регулюватися лише такими підзаконними актами, як акти Президента України, видані у випадках, установлених виключно Конституцією України; постанови Кабінету Міністрів України, що не суперечать положенням ЦК України та інших законів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням ЦК України або іншому закону, мають застосовуватися відповідні положення ЦК України або іншого закону. Інші органи державної влади України та органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативні акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, установлених Конституцією України та законом. Отже, можливість видання актів цивільного законодавства на підзаконному рівні для зазначених органів суттєвим чином обмежена.

Тобто в цивілістичній доктрині запропоновано підхід, згідно з яким ст. 4 ЦК України відіграє основоположну роль і є фундаментальною в регулюванні відносин. Вона не лише надає відповіді на більшість питань, але й, у разі відсутності чіткої норми, вказує напрям для подальших дій. Крім того, при вирішенні колізій між правовими нормами ЦК України має пріоритет перед іншими законами та підзаконними актами. Водночас, як зазначив Василь Крат, на певному етапі ми надмірно захопилися регулюванням відносин за допомогою як окремих законів, так і підзаконних актів законодавства.

Доповідач також звернув увагу учасників заходу на практику Верховного Суду, акцентувавши на особливостях тягаря доказування у спорах, що стосуються надання медичних послуг. Зокрема, він зазначив, що касаційний суд звернув увагу, що мають пред'являтися пропорційні вимоги до ступеня деталізації обставин справи, які надаються пацієнтами. Від пацієнтів не можна очікувати та вимагати точного володіння медичними знаннями. Вони не мають точного розуміння процесів лікування та необхідної кваліфікації для аналізу й надання обставин справи, що становлять предмет спору. З метою належної участі в цивільному процесі сторона не повинна мати професійні медичні знання. У зв'язку із цим сторона процесу, яка є пацієнтом, має право обмежитися доповіддю, що дасть змогу припустити про порушення з боку обслуговуючого персоналу в силу наслідків, що настали для пацієнта. Тому, з урахуванням принципу розумності, пацієнту, який звернувся до суду за захистом порушених прав, що полягають у завданні шкоди здоров’ю, слід тільки вказати на порушення, а далі тягар доказування покладається на медичну установу чи на лікаря. При цьому вказане не призводить до порушення принципу диспозитивності судового процесу, а, навпаки, слугує для забезпечення процесуальної рівності сторін (https://reyestr.court.gov.ua/Review/107878096, https://reyestr.court.gov.ua/Review/111939425).

Геннадій Зеленов у ході панельної дискусії зазначив, що ст. 182 КК України, яка стосується порушення недоторканності приватного життя, загалом не дуже часто застосовується в Україні. Відповідно до статистичних даних Державної судової адміністрації України, за період із 2018 по 2023 рік кількість засуджених за цією статтею була досить незначною: у 2018 році — 3 особи, у 2019 році — жодної, у 2020 році — 1 особа, у 2021 році — 11 осіб, у 2022 році — 3 особи, а в 2023 році — 4 особи. На розгляді Верховного Суду за ст. 182 КК України перебувала лише одна справа, за результатами розгляду якої Суд не сформував правової позиції щодо тлумачення цієї статті, оскільки на розгляд Суду було поставлено кримінально-процесуальні питання. Також доповідач розкрив питання про надання доступу до медичної документації потерпілого та відкриття її стороні кримінального провадження в практиці Верховного Суду.

На заході презентували результати дослідження, яке стосувалося дотримання стандартів захисту персональних даних у медичній системі. Обговорили найбільш поширені порушення прав людини під час обробки персональних даних у сфері охорони здоров’я, а також можливі механізми запобігання цим порушенням відповідно до міжнародних стандартів.

Участь у заході взяли представники органів влади, експерти та суб'єкти господарювання, що працюють у сфері надання медичних послуг, представники академічного середовища і громадянського суспільства.

Посилання на відеозапис виступу Василя Крата – https://so.supreme.court.gov.ua/video/717/vasyl-krat-pro-rol-tsyvilnoho-kodeksu-ukrainy-u-sferi-pryvatnoho-zhyttia

Верховний Суд