Аліменти є грошовими виплатами, які один з батьків або обидва батьки сплачують на утримання дитини у разі розлучення або окремого проживання відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України. Та не завжди для повноцінного фінансового забезпечення дитини сума визначених аліментів може достатньою. Тому батьки можуть самостійно домовитися про збільшення щомісячних грошових виплат та оформити відповідний договір у нотаріуса.
Однак, коли згоди не вдалося досягти, даний спір можна вирішити через суд.
Один із батьків може подати позов до суду про стягнення аліментів.
У позовній заяві мають бути вказані обставини, що обґрунтовують необхідність стягнення аліментів, а також пропозиції щодо їх розміру та доказова база, а саме:
- докази зміни матеріального стану (довідки про доходи батьків, кредитні договори, будь-які інші документи, які можуть підтвердити зміну матеріального становища, його погіршення або покращення);
- докази погіршення або покращення здоров’я (медичні довідки, висновки лікарів, історії хвороб, рекомендації лікарів щодо необхідності лікування);
- докази, що підтверджують зміну сімейного стану (наприклад, народження дітей у платника аліментів, додаткові витрати на утримання своїх непрацездатних батьків).
Але існують також підстави для зменшення розміру аліментних виплат.
Це можливо, якщо платник доведе у суді, що його кошти витрачаються не за призначенням.
Звіт органу опіки та піклування є одним зі способів законно підтвердити ці побоювання.
За заявою платника аліментів (крім тих, хто має заборгованість) орган опіки та піклування може здійснювати позапланові інспекційні відвідування одержувача аліментів, але не частіше одного разу на три місяці.
Слід розуміти, що законодавство завжди враховує інтереси дитини та передбачає заходи для забезпечення належного виконання обов'язків батьками.
Нагадуємо, що у разі несплати аліментів державний виконавець може застосовувати примусові заходи: ряд заборон та обмежень, арешт рахунків до погашення боргу, тощо (стаття 196 СКУ).
