Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Суддя Верховного Суду в Касаційному господарському суді Олена Кібенко та судді ВС у Касаційному цивільному суді Дмитро Гудима і Василь Крат долучилися до обговорення проєкту Закону «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період» (реєстр. № 6013 від 9 вересня 2021 року) на круглому столі «Законопроект № 6013: Огляд процесу реформи державних та комунальних підприємств з глобальних позицій тектонічних змін українського законодавства».
Олена Кібенко зауважила, що ще в 2006 році у докторській дисертації акцентувала на важливості комплексної реформи юридичних осіб, зокрема відмови від архаїчних організаційно-правових форм радянського періоду. Вона зазначала, що по суті форма державного підприємства дуже наблизилася до господарського товариства, отримавши схожі структуру управління, обмеження тощо. Тобто було визнано, що держава є звичайним власником корпоративних прав і повинна мати рівні умови з іншими такими власниками. Суддя зауважила, що несправедливо захищати майно держави окремим способом, аніж майно фізичних і юридичних осіб. Тому логічно врегулювати діяльність усіх юридичних осіб однаково, незалежно від їх власників.
Доповідачка сказала, що сутність виокремлення організаційно-правової форми юридичної особи полягає в тому, що інша особа, яка вступає з нею у відносини, має розуміти специфіку функціонування такої юридичної особи. Зараз державні й приватні підприємства настільки наблизилися за всіма параметрами до господарських товариств, що, по суті, немає необхідності їх розмежовувати. Просто, наприклад, до назви АТ можна додавати, що воно державне.
Це важливо з практичної точки зору. Олена Кібенко звернула увагу на постанову Великої Палати ВС, у якій зроблено висновок, що немає такої організаційної форми юридичної особи, як приватне підприємство, натомість ПП – це господарське товариство. Наведена постанова викликала багато дискусій, але підхід, що є чітке регулювання щодо господарських товариств, яке застосовується до ПП, зрештою був сприйнятий. Цей висновок розвинутий у постановах КГС ВС, зокрема в одній із постанов колегія суддів вказала, що такої окремої організаційно-правової форми, як державне підприємство, не існує, а тому акціонерне товариство, 100 % акцій якого належать державі, – державне підприємство. Правильною, вважає суддя, є уніфікація організаційно-правових форм юридичних осіб у законодавстві.
Також Олена Кібенко зауважила, що ГК України на момент його ухвалення, на жаль, не виконав своєї функції кодифікації, натомість при його ухваленні в Кодексі просто поєднали уривки з різних спеціальних законів. Водночас у ГК України є ціла низка важливих норм, які мають бути збережені. Ці норми у проєкті пропонується включити до різних чинних законів. Але, на думку судді, краще було б помістити їх в одному законі, який назвати, наприклад, «Про підприємницьку діяльність».
Крім того, Олена Кібенко наголосила, що не вбачає жодних ризиків від скасування ГК України для існування системи господарських судів. Багато країн мають розвинену систему господарських (комерційних) судів, зокрема Велика Британія. При цьому, сказала суддя, ключова мета законопроєкту № 6013 – зовсім не скасування Кодексу, а завданням є реформа системи юридичних осіб.
Доповідачка відзначила важливість такої реформи сьогодні. У воєнний час і для післявоєнного відновлення Україна дуже потребує коштів іноземних інвесторів. Наша економіка наразі не забезпечує потреби бюджету, 50 % – це допомога наших західних партнерів. А для них важливо вкладати кошти в ті структури, які є зрозумілими в усьому світі – такі як АТ і ТОВ.
Також суддя зауважила, що діяльність АТ і ТОВ врегульована відносно новими законами, які значні за обсягом та ухвалені відповідно до ключових директив ЄС у галузі корпоративного права. Показовим є новий Закон України «Про акціонерні товариства» 2022 року, який значний за обсягом – 137 статей, врегульовує всі аспекти діяльності АТ й містить сучасні стандарти належного корпоративного управління. Тоді як регулювання діяльності державних і комунальних підприємств вже багато років лишається фрагментарним та неповним – відповідні правові норми розпорошені по різних законах: ГК України (містить лише декілька невеличких статей), Законі України «Про управління об’єктами державної власності» та ін.
Олена Кібенко зауважила, що сучасні стандарти корпоративного управління, звісно, не є та й не можуть бути тотальним запобіжником від корупції, як і демократія, яка має свої недоліки. Втім, світ поки що не винайшов нічого ліпшого. Вказане є додатковим аргументом на користь необхідності корпоратизації державних і комунальних підприємств та поступової відмови від цих організаційно-правових форм, які, по суті, є рудиментом радянського часу.
Василь Крат зазначив, що прийняття законопроєкту навряд чи вплине негативно на судову практику. «Чи впливає інституційний вибір країни – як будуть організовуватися юридичні особи, на напрацювання судової практики? Вочевидь ні. Це цивілізаційний вибір країни», – сказав він. Суддя додав, що зменшення кількості юридичних осіб та приведення їх до одного загальнозрозумілого знаменника, навпаки, зумовлюватиме те, що як їх участь у цивільному обороті, так і судова практика буде більш передбачувана.
Очевидно, що з конструкцією юридичної особи існує значна кількість проблем, які мають як матеріально-правовий, так і процесуальний прояв (наприклад, представництво та самопредставництво).
Також доповідач запропонував поміркувати над пропозицією від учасників заходу оперувати конструкцією приватних і публічних юридичних осіб. Звернув увагу на те, що в 1925 році професор Лащенко Р. М. (Лащенко Р. Цивільне право: ч. 1: Вступ. Загальна частина. Річеве право. Виняткове право. Подєбради, 1925) вже пропонував саме так глобально розмежовувати юридичні особи.
Крім того, суддя розповів про речові права у контексті дискусії щодо права ДП на майно (господарського відання, оперативного управління тощо), вказав на важливість ширшого питання – чи відкритий у нас перелік речових прав (numerus apertus), чи все ж таки закритий (numerus clausus). Тобто чи можемо ми конструювати якісь речові права, не передбачені в ЦК України. У європейських правопорядках ця дискусія триває досить давно. Наприклад, в Іспанії останнім часом існує підхід, що дозволяє обороту конструювати будь-які речово-правові конструкції (з урахуванням їх відкритого переліку numerus apertus).
Круглий стіл «Законопроект № 6013: Огляд процесу реформи державних та комунальних підприємств з глобальних позицій тектонічних змін українського законодавства», організований ГО «Цивілістична платформа», відбувся в онлайн-режимі.