Судді Верховного Суду Костянтин Пільков та Олена Кібенко взяли участь у Міжнародній конференції «Суддівська незалежність і верховенство права: подолання викликів для України і Польщі у процесі інтеграції до ЄС», яка відбулася на факультеті права та адміністративного управління Ягеллонського університету в м. Краків (Республіка Польща).

«Суддя говорить: свобода та обов’язок судді висловитись на захист верховенства права та незалежності суду», – такою була тема виступу судді Великої Палати ВС Костянтина Пількова.  

Він розповів, як кардинально змінилося в демократичному світі сприйняття публічних висловлювань суддів, якщо мова йде про гострі політичні питання, які, однак, пов’язані із захистом демократії, суддівської незалежності та верховенства права. Від стриманих формулювань настанов із суддівської етики кінця 80-х років ХХ сторіччя і навіть середини минулого десятиліття про те, що суддя має утримуватися від публічних висловлювань на гострі політичні теми, демократичний світ в останні роки прийшов до усвідомлення того, що коли мова йде про збереження демократії, фундаментальних прав людини і верховенства права, то суддя не те що має право на свободу слова, а свобода слова навіть трансформується в етичний чи правовий обов’язок виступити на захист цих основоположних цінностей.

Віховими документами, у яких простежується ця зміна в підходах до розуміння публічної ролі кожного судді в захисті суддівської незалежності і верховенства права, на які звернув увагу Костянтин Пільков, були рішення Міжамериканського суду з прав людини у справі «Лопес Лоне та інші проти Гондурасу» (López Lone et al. v. Honduras) 2025 року та Європейського суду з прав людини у справі «Журек проти Польщі» (Żurek v. Poland) 2022 року. Далі теза про трансформацію свободи слова суддів і обов’язок висловитися на захист верховенства права та суддівської незалежності й верховенства права була закріплена у Висновку КРЄС № 25  2022 року.

Судді мають усвідомлювати цей свій етичний і навіть юридичний обов’язок. Традиційне сприйняття мовчання судді з приводу гострих питань як суддівської чесноти і спілкування із суспільством «мовою судових рішень» змінюються, адже у справі захисту демократії, верховенства права і самої суддівської незалежності кожен суддя не тільки має право на свободу висловлювань, а й зобов’язаний не мовчати.

Детальніше – у презентації судді ВП ВС.

Про застосування іноземного права українськими судами розповіла учасникам заходу суддя ВС у Касаційному господарському суді Олена Кібенко.

У своїй презентації вона проаналізувала проблемні питання на прикладі постанови палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів КГС ВС від 16 березня 2024 року у cправі №  911/231/22, а також акцентувала на окремих думках суддів у цій справі.

Зокрема, виникла низка правових питань:

– якими мають бути вимоги до експерта, що надає висновок з іноземного права;

– чи може суд / суддя сам встановлювати зміст іноземного права та чи може користуватися для цього інтернетом, програмами-перекладачами, книгами з бібліотеки суду чи власної, чи суд обовʼязково має звертатися до Міністерства юстиції України, інших компетентних установ, залучати експертів;

– чи має суд повідомити сторони про джерела іноземного права, які він планує застосувати, чи мають ці джерела бути долучені до матеріалів справи;

• яким чином суд зазначає в рішенні про застосування джерел іноземного права тощо.

Як зауважила доповідачка, для відповідей на зазначені питання у справі №  911/231/22 вона скористалася Гамбурзькими принципами 2023 року (Hamburg Guidelines 2023), які були напрацьовані Інститутом порівняльного та міжнародного приватного права імені Макса Планка.

Ознайомитися з презентацією Олени Кібенко можна тут.

Конференція організована в рамках дослідницького проєкту «Відновлення верховенства права та незалежної судової влади як головні виклики для Польщі та України в контексті європейської інтеграції», підтриманого Фондом польської науки в рамках програми FOR UKRAINE.

Верховний Суд