Особливості судового розгляду спорів щодо оскаржень податкових повідомлень-рішень, судових спорів щодо реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування, судових справ, предметом яких є формування практики протидії виведенню прибутків за кордон – трансфертне ціноутворення, обговорили судді судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Раїса Ханова, Ірина Васильєва, Микола Гімон, Ірина Гончарова, Ігор Дашутін, Ірина Желтобрюх, Ігор Олендер, Олег Шишов, Валентина Юрченко, Микола Яковенко, а також науковий консультант управління забезпечення роботи судової палати з розгляду справ щодо податків‚ зборів та інших обов’язкових платежів КАС Анна Барікова у межах дискусійної панелі «Окремі питання правозастосування у податкових спорах».

Під час дискусії щодо врахування доказів у справах, пов’язаних з відшкодуванням сум ПДВ і встановлення наявності порушень податкового законодавства, секретар профільної палати КАС ВС Раїса Ханова зазначила, що потрібне чесне прийняття, читання та застосування відповідного закону. Разом з тим необхідно починати з оцінки кожної конкретної господарської операції у справі, а не з цитування висновків ВС в інших справах. Важливим є також доведення складу податкового правопорушення, зокрема у справах, пов’язаних з відшкодуванням сум ПДВ, предметом дослідження в яких є реальність здійснення сільськогосподарських операцій. 

Крім того, ВС у постановах від 29 лютого 2024 року у справі № 640/6363/22, від 12 липня 2023 року у справі № 320/630/22, від 21 вересня 2023 року у справі № 420/5325/22 висловив позицію про те, що за відсутності (зняття) законодавчих обмежень на проведення перевірок (мораторію) не виключається можливість повторного проведення податкової перевірки платника податків за цей період та формування за її наслідками відповідних висновків щодо податкових правопорушень. Водночас необхідно враховувати встановлені судами преюдиційні обставини.

Як зауважила Раїса Ханова, КАС ВС системно здійснює  огляди актуальної судової практики, зокрема щодо забезпечення доказів. У постанові ОП КАС від 24 січня 2024 року у справі № 140/1568/23 було вказано, що інститут забезпечення адміністративного позову є складним і специфічним інструментом, на реалізацію якого впливають індивідуальні фактичні обставини конкретної справи, що й зумовлює різні висновки щодо наявності підстав для його застосування. Призначення цього інституту полягає у створенні можливості реального й ефективного захисту прав, свобод і законних інтересів, зокрема, фізичних та юридичних осіб – позивачів в адміністративному процесі.

Щодо суперечливих питань застосування принципу «правової невизначеності» у справах щодо реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування секретар судової палати зазначила, що Україна є правовою державою, де є правова визначеність у правотворчості та правозастосуванні. Кожне із судових рішень ВС щодо зупинення або відмови в реєстрації податкових накладних враховує чинне нормативно-правове регулювання (відповідні порядки) на час існування спірних правовідносин. У контексті ж процесуальної економії потрібно розділяти спірні питання у справах, які перебувають на розгляді.

Говорячи про формування позиції ВС щодо врахування доказів у справах, пов’язаних з відшкодуванням сум ПДВ, предметом дослідження в яких є реальність здійснення сільськогосподарських операцій, суддя ВС у КАС Ірина Желтобрюх наголосила на тому, що в силу приписів частин 1, 2 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові суду факту чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Для прийняття судом касаційної інстанції визнаних судами факту справ як малозначних потрібні виняткові обставини відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Зупинення дії такого, що набрало законної сили, судового рішення також повинно бути винятком, зумовленим виключними обставинами, з огляду на принцип обов’язковості судового рішення (ст. 129-1 Конституції України).

Суддя звернула увагу, що очевидним фактом після анулювання ліцензії є зупинення господарської діяльності платника податків, який займається лише одним видом ліцензованої діяльності, право на зайняття якою зупинено таким анулюванням.

Під час обговорення питання особливостей судових спорів щодо реєстрації податкових накладних Ірина Желтобрюх зазначила, що стосовно зупинення або відмови в реєстрації накладних було кілька порядків і зміна підходів (судової практики) ВС з урахуванням оцінки періоду та операцій у контексті встановлених обставин у справі.

У ході дискусії суддя ВС у КАС Ігор Олендер висловив думку, що сфера оподаткування є постійними перегонами між платником і державою. Верховний Суд як суд права застосовує норми матеріального та процесуального права з урахуванням достатніх і обґрунтованих доводів сторін. Під час переведення припущень у площину доказів доведення є об’єктивно можливим. На рівні судів першої та апеляційної інстанцій ДПСУ має необмежені повноваження це робити. Водночас суди першої та апеляційної інстанцій мають перевіряти докази на предмет належності, допустимості, достовірності в контексті обставин конкретної справи. Наприклад, якщо категорія пов’язаності у спорах щодо обриву ланцюга постачання товару пов’язана з доказуванням податковими органами вказаної обставини, а також спільного умислу контрагентів.

Крім того, ведення та адміністрування баз даних – прямий обов’язок контролюючих органів, оскільки податкові органи є розпорядниками такої інформації. Суд не може перевірити правдивість такої інформації, не підтвердженої матеріальними доказами. Водночас відсутність матеріальних і трудових ресурсів можна довести. Також зібрана інформація, яка формується на підставі звітності платника, є підставою для проведення податкової перевірки.

На продовження теми суддя ВС у КАС Ігор Дашутін навів постанову ВС від 18 січня 2024 року у справі № 120/7017/22, у якій вказано, що неправомірним є проведення податковим органом перевірки на підставі постанови від 3 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» всупереч чинному і нескасованому мораторію на проведення перевірок. Податковий орган попри прийняття Кабінетом Міністрів України постанови № 89 не був наділений повноваженнями здійснювати проведення документальної перевірки з дотриманням вимог п. 77.4 ст. 77 ПК України.

Долучені до справи постанови про порушення кримінального провадження без прийнятого рішення або ухвали про закриття кримінальної справи у зв’язку із закінченням строків без встановлення вини платника не є підставою для висновку про вчинене податкове правопорушення.

Реалізація змін до Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, внесених наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2023 року № 19, представлена в постанові Верховного Суду від 16 травня 2024 року у справі № 400/11727/23 в контексті комплексного застосування пунктів 4, 5, 11, 44 цього Порядку щодо контрольних повноважень податкових органів і процедури надання документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації накладної / розрахунку коригування. Суд уточнив, що під час реєстрації накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Здійснення моніторингу відповідності накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом. Контрольний орган має аналізувати первинні документи у взаємозв’язку з відомостями накладної та іншими джерелами (державними реєстрами, електронними документами).

На необхідності та важливості враховувати спосіб доказування наголосив суддя ВС у КАС Микола Гімон. Зокрема, сказав про те, що на рівні касаційної інстанції не можна здійснювати переоцінку доказів.

Ще одна нагальна проблема, на яку звернув увагу представників ДПСУ доповідач, стосується якості касаційних скарг, що позбавляє можливості ВС її розв’язати.

У контексті проблематики розгляду податкових спорів учасники заходу також обговорили особливості судового розгляду спорів щодо оскарження податкових повідомлень-рішень, реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування.

Захід організований  Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Верховний Суд