Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
2 липня 2024 року проголошено обвинувальний вирок відносно громадянки, яка обвинувачувалася у колабораційній діяльності.
На початку 2024 року з Нікольського відділу Маріупольської окружної прокуратури Донецької області до Дзержинського міського суду Донецької області надійшов обвинувальний акт відносно громадянки України, дії якої були кваліфіковані за частиною 2 статті 110 Кримінального кодексу України, як скоєння умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, та за частиною 2 статті 28, частиною 5 статті 111-1 Кримінального кодексу України, як участь в організації незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, за попередньою змовою групою осіб.
Згідно з матеріалами кримінальної справи, громадянка України, взяла участь у якості так званого «депутата народної ради ДНР» у позачерговому засіданні так званої «народної ради ДНР».
Під час цього засідання було винесено на розгляд та одноголосно прийнято так званий «Закон «Про референдум Донецької Народної Республіки щодо питання про входження до складу РФ на правах суб’єкта РФ».
При цьому зазначена громадянка України, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, як так званий «депутат народної ради ДНР» особисто схвально проголосувала за його прийняття шляхом підняття руки.
Судом вживалися заходи для виклику обвинуваченої для забезпечення доступу до правосуддя, у зв`язку із чим громадянка викликалася в судові засідання в порядку статті 323 КПК України: повістки про виклик публікувалися у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження – у газеті «Урядовий кур`єр», на офіційному вебсайті Дзержинського міського суду Донецької області в мережі «Інтернет» та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора.
Таким чином обвинувачена повинна була знати про розпочате відносно неї кримінальне провадження, та відмовилася від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння, вчинені на території суверенної України.
У зв'язку з цим вона не була допитана судом в якості обвинуваченої по суті пред'явленого їй обвинувачення.
Водночас, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника, який був забезпечений державою.
Таким чином, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв’язку, суд прийшов до висновку, що обвинувачена винувата у вчиненні зазначених вище кримінальних правопорушень, у зв’язку з чим призначив їй покарання у виді позбавлення волі строком на 12 років, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, пов’язаних із наданням публічних послуг, виконанням організаційно–розпорядчих та адміністративно–господарських функцій строком на 15 років, з конфіскацією всього належного їй на праві власності майна.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.