Зараз Україна перебуває в процесі перемовин про вступ до Європейського Союзу. Перед нашою державою стоїть ще низка зобов’язань, виконання яких гарантуватиме успішне завершення євроінтеграційного процесу. Національна судова система прагне забезпечувати правосуддя на рівні високих міжнародних стандартів судочинства, і підтримка в цьому міжнародних партнерів є важливою.

Таку тезу висловив Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко під час робочої зустрічі з представниками Консультативної місії Європейського Союзу в Україні.

«Ми з приємністю сприйняли нещодавнє рішення Ради міністрів Європейського Союзу від 14 травня 2024 року, згідно з яким із 1 червня 2024 року КМЄС в Україні розпочала свою роботу за новим трирічним мандатом. Цей мандат передбачає посилення підтримки України у сфері євроінтеграційних реформ і подоланні воєнних викликів. Так само ми цінуємо наші попередні спільні напрацювання. Зокрема, у межах співробітництва ВС з КМЄС з реформування сектору цивільної безпеки України протягом 2023–2024 років відбувалися зустрічі з експертами та представниками Місії, тренінги, навчальні візити», – зазначив Станіслав Кравченко.

За його словами, для українського судочинства надзвичайно важлива підтримка КМЄС, зокрема щодо реформ у сфері безпеки, які сприятимуть вступу України до ЄС.

Також очільник ВС зауважив, що нині, в умовах повномасштабної війни рф проти України, найбільше труднощів виникає з організацією роботи судів у прифронтових зонах з огляду на безпекові ризики. Загальна ж проблема для судів усіх інстанцій та юрисдикцій полягає в кадровому дефіциті.

Щодо кримінальної юрисдикції Станіслав Кравченко повідомив, що у провадженнях стосовно воєнних злочинів зусилля, зокрема, слідчих суддів спрямовані насамперед на забезпечення формування доказової бази, визначення розміру збитків, встановлення винних осіб. «З огляду на це для нас дуже важливі позиції міжнародних експертів, у тому числі, щодо оцінки електронних доказів і визначення критеріїв допустимості розгляду справ за процедурою in absentia, тобто за відсутності обвинуваченого», – пояснив Голова ВС.

Керівник правового підрозділу компоненту з питань міжнародних злочинів КМЄС Аонгус Келлі наголосив, що відповідно до посиленого мандату Місія буде орієнтована на співпрацю із судовою системою України, зокрема в контексті протидії міжнародним злочинам.

Як запевнив старший радник з питань обвинувачення за міжнародні злочини КМЄС Томас Коернер, Місія із задоволенням розпочне нову сторінку співпраці з ВС для підтримки правосуддя в Україні. Він зазначив, що українські судді достатньо добре обізнані з національною нормативною базою, міжнародними підходами й практикою ЄСПЛ стосовно розгляду справ за процедурою in absentia. Однак проблема полягає в тому, що суддям потрібно поєднати положення національного українського матеріального та процесуального законодавства й норми міжнародного права, які подекуди різняться.

Старший радник з питань обвинувачення за міжнародні злочини КМЄС Магдалена Коле озвучила пропозиції щодо подальшої співпраці між Місією та судовою системою України. Так, було запропоновано провести круглий стіл щодо посилення інституційної спроможності з розгляду міжнародних злочинів та організувати навчальний візит українських суддів до Гааги для здобуття практичних навичок з розгляду міжнародних злочинів.

Під час зустрічі окрему увагу на проблематику достатності оцінки доказів, отриманих з відкритих джерел (метод OSINT), та електронних доказів звернув голова Касаційного кримінального суду у складі ВС Олександр Марчук. «У деяких судових рішеннях судді вже покликаються на такі докази. Однак у більшості суддів виникає питання, наскільки можна довіряти цим доказам з огляду на механізми їх формування та отримання. Це свідчить, що потрібне навчання для суддів щодо розуміння доказів, отриманих з відкритих джерел, та оцінки електронних доказів загалом», – додав він.

Наприкінці обговорення Томас Коернер висловив захоплення тим, що українське судочинство функціонує в надзвичайно складних воєнних умовах. До того ж він акцентував, що міжнародна спільнота усвідомлює складнощі, зумовлені тим, що українські судді в умовах воєнного стану мають застосовувати законодавство, орієнтоване на мирний час.

До зустрічі також долучилися радник з правових питань компоненту з питань міжнародних злочинів Олександр Іщенко, перший заступник керівника Апарату ВС Расім Бабанли та начальник відділу міжнародного співробітництва ВС Ліна Губар.

Верховний Суд