Українські судді в умовах повномасштабного вторгнення рф до України продовжують виконувати своє основне завдання – здійснювати правосуддя. Представники правничої спільноти усвідомлюють: якщо не буде правосуддя і не функціонуватиме судова система – навряд наша держава зможе бути повноцінною демократичною країною.

На цьому наголосив Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко під час робочої зустрічі з представниками Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ, присвяченої, зокрема, обговоренню роботи над майбутнім посібником з розгляду воєнних злочинів.

Подякувавши міжнародним партнерам за постійну співпрацю та ініціативу в проведенні чергової зустрічі, очільник ВС зауважив, що в умовах воєнного стану найважливішим напрямом для українського судочинства лишається розгляд воєнних злочинів, у тому числі в контексті правових питань, які пов’язані із збиранням доказової бази.

За словами Станіслава Кравченка, із 135 тис. зареєстрованих злочинів агресії та воєнних злочинів на сьогодні близько 2 тис. кримінальних проваджень надійшли на розгляд національних судів. Більшість із справ цієї категорії розглянуто в судах першої та апеляційної інстанцій, а 11 із них – і в касаційному порядку. Така кількість розглянутих справ дає змогу вже зараз формувати відповідну судову практику. Як приклад Голова ВС розповів представникам БДІПЛ про висновки Верховного Суду щодо застосування статей 437 КК України «Планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни» (постанова ВП ВС від 28 лютого 2024 року у справі № 415/2182/20), 438 КК України «Порушення законів та звичаїв війни» (постанова ККС ВС від 28 лютого 2024 року у справі № 753/14148/21) і ч. 3 ст. 110 КК України «Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України» (постанова ККС ВС від 30 травня 2024 року у справі № 127/26784/22).

«Нам важлива оцінка світової спільноти стосовно таких рішень ВС, зокрема щодо застосування процедури in absentia, тобто розгляді справи за відсутності обвинуваченого. З огляду на це серед напрямів подальшої співпраці з БДІПЛ варто виокремити узгодження національного законодавства з нормами міжнародного права, розв’язання процесуальних питань з урахуванням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод тощо», – зауважив Станіслав Кравченко.

Керівник відділу демократизації БДІПЛ Костянтин Вардзелашвілі від імені Бюро подякував Верховному Суду за активне співробітництво і висловив захоплення українськими суддями, які лишаються відданими своїй справі попри виклики воєнного часу. «Наш візит до Києва та Верховного Суду – вияв солідарності з українським народом загалом і судової системою України зокрема. Це знак поваги до всієї суддівської спільноти вашої держави», – зазначив він.

Як акцентував пан Вардзелашвілі, наведена очільником ВС практика й досвід України з розгляду воєнних злочинів будуть надзвичайно корисними і для світової спільноти. Він запевнив, що українські судді можуть розраховувати на всебічну міжнародну підтримку, а співпраця між Верховним Судом і БДІПЛ поглиблюватиметься і надалі.

Начальник відділу верховенства права БДІПЛ Генадій Барба та спеціаліст з питань верховенства права БДІПЛ Крістофер Рассел розповіли про наступний етап співробітництва – обговорення у форматі робочої групи тематики, формату, структури й назви майбутнього практичного посібника (керівних принципів) для суддів, які розглядають кримінальні провадження, пов’язані з міжнародними / воєнними злочинами. «Нас надихає, що попри щільний графік і складні умови українські судді (навіть судді з прифронтових зон) доєднуються до цієї ініціативи та хочуть зробити свій внесок у підготовку посібника. Це демонструє, наскільки важливим для України є верховенство права», – додав Крістофер Рассел.

Суддя ВС у Касаційному кримінальному суді Надія Стефанів висловила переконання, що національні суди своїми рішеннями у справах щодо воєнних злочинів мають засвідчити дотримання Україною як демократичною державою основних прав і свобод людини та демократичних принципів. На це, на її думку, має бути спрямований і майбутній практичний посібник, у якому будуть закладені принципи міжнародного кримінального та міжнародного гуманітарного права.

Представники ВС та БДІПЛ погодили напрями продовження співпраці, серед яких – розгляд загальних правових питань з погляду міжнародного права, моніторинг судових засідань як інструмент аналізу ефективності функціонування судової системи загалом, обмін досвідом між суддями.

У зустрічі також узяла участь начальник відділу міжнародного співробітництва ВС Ліна Губар.

Верховний Суд