Нормами статей 51 та 52 Кримінального кодексу України врегульовано, що одним із додаткових покарань, яке може бути застосоване до осіб, визнаних винуватими у вчиненні злочинів, є конфіскація майна.

Відповідно до частини 2 статті 59 Кримінального кодексу України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості й може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Санкція частини 2 статті 111-1 Кримінального кодексу України, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, надає можливість суду як призначити додаткове покарання у виді конфіскації майна, так і не застосовувати таке покарання до особи.

Вказане положення закону України про кримінальну відповідальність носить альтернативний характер, що дозволяє суду в межах наданих законом дискреційних повноважень як обрати цей вид додаткового покарання, так і не застосовувати його.

Такий висновок зробив Касаційний кримінальний суд Верховного Суду в ухвалі від 8 травня 2024 року у справі № 646/3551/23.

Цією ухвалою Верховний Суд відмовив прокурору у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвалу Харківського апеляційного суду від 15 лютого 2024 року у вищевказаній справі, якою було залишено без змін вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25 липня 2023 року.

Суддя-спікер Ірина Блага