Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Засуджений, мешканець Львівської області, діяв зі своєю спільницею. Матеріали відносно неї виділені в окреме кримінальне провадження.
Шевченківський районний суд м. Чернівців визнав доведеною вину обвинуваченого у повторному заволодінні чужим майном шляхом обману, тобто, шахрайстві, вчиненому за попередньою змовою в умовах воєнного стану (частини 2 та 4 статті 190 Кримінального кодексу України).
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції та з призначеним покаранням – 5 років позбавлення волі за вчинене та ще 1 рік за невідбуту частину покарання за попереднім вироком, ухваленим за грабіж.
Суд достовірно встановив, що у вересні минулого року до однієї з потерпілих вдень зателефонувала спільниця засудженого та представилася лікаркою травматологічного відділення обласної лікарні. Вона повідомила неправдиву інформацію, що нібито колишня співробітниця жінки потрапила у ДТП та потребує термінової операції, на проведення якої необхідна значна сума коштів. Погодившись їй допомогти, потерпіла віддала «зятю» знайомої, роль якого виконував засуджений, гроші.
У другому епізоді, тиждень по тому, спільники діяли за тією ж шахрайською схемою – ДТП, лікарня, термінова операція. Єдине, цього разу, за їхньою версією, нещасний випадок трапився з донькою потерпілої, голос якої останній почувся у слухавці.
Як їй повідомили, операцію вартістю 3 тисячі доларів США може оплатити знайомий доньки, але після того, як жінка сказала, що не має таких грошей, щоб йому повернути, він погодився взяти у неї золоті прикраси в рахунок боргу. Перебуваючи в стресовому стані, потерпіла віддала засудженому, який до неї прийшов, упевнившись заздалегідь у тому, що вдома нікого більше нема, коштовності вартістю 440 тисяч грн.
В обох випадках, ошукані жінки звернулися до поліції після того, як з’ясувалося, що з їхніми близькими, які нібито перебували в лікарні, все добре і вони не потребують лікування.
Засуджений у судових засіданнях не визнавав своєї вини. Він стверджував, що злочини він не вчиняв і в Чернівцях він ніколи не був.
Всупереч цьому, матеріали справи містили і свідчення потерпілих, які його упізнали та звернули увагу на особливості рис його обличчя, і інформацію про здійснення дзвінків по мобільному телефону саме у Чернівцях як раз у той період часу, коли відносно жінок були здійснені шахрайські дії.
Колегія суддів відхилила апеляційну скаргу засудженого, який намагався переконати суд у своїй невинуватості та проголосила рішення, на підставі якого вирок суду першої інстанції набув законної сили.