У касаційній скарзі сторона обвинувачення стверджувала про помилковість висновків судів попередніх інстанцій про відсутність у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 361-1 КК України (створення з метою протиправного використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут).

Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 361-1 КК України, має формальний склад. Для кваліфікації дій за цією статтею не обов'язкове настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді порушення нормальної роботи комп’ютера чи комп’ютерної мережі, а також знищення, пошкодження чи зміни комп’ютерної інформації, нейтралізації паролів та інших засобів захисту комп’ютерних програм, несанкціонованого доступу сторонніх осіб до інформації, яка зберігається на комп’ютері, тощо. У разі збуту шкідливих програмних чи технічних засобів злочин, передбачений ст. 361-1 КК України, є закінченим з моменту передачі іншій особі хоча б однієї такої програми чи технічного пристрою. Оскільки обвинувачений мав значний досвід у сфері ремонту та налагодження комп’ютерної техніки, що підтверджується його показаннями під час судового розгляду та протоколом огляду оголошення на вебсайті «OLX», то усвідомлював шкідливі властивості програмного засобу, який він збув. За таких обставин виправдання місцевим судом обвинуваченого у зв’язку з відсутністю в його діянні окремих елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 361-1 КК України, є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Про це зазначив Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду, скасовуючи ухвалу апеляційного суду та призначаючи новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова ККС ВС від 15 травня 2024 року у справі № 591/4800/17 (провадження № 51-400км24)  ̶  https://reyestr.court.gov.ua/Review/119168551.

Верховний Суд