Про це суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді Олександра Яновська зазначила під час засідання Керівного комітету з питань впровадження Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023–2026 роки.

Через збройну агресію росії права людини систематично порушуються. Саме тому для українських судів пріоритетним завданням є відновлення справедливості та захист прав людей, які постраждали внаслідок війни. У кожній із юрисдикцій відбулися певні зміни у зв’язку з початком повномасштабного вторгнення: у кримінальному судочинстві суттєво збільшилася кількість проваджень щодо злочинів проти національної безпеки та воєнних, військових злочинів; у цивільному та господарському судочинстві суди вирішують спори щодо відшкодування збитків, завданих агресією росії, і спори, пов’язані з невиконанням чи неналежним виконанням зобов’язань внаслідок війни; в адміністративному – спори, пов’язані зі статусом внутрішньо переміщених осіб та належним виконанням взятих державою на себе гарантій, які обумовлені цим статусом.

Важливу роль у цьому відіграє Верховний Суд, адже саме він забезпечує єдність судової практики, в тому числі й у спорах, які виникають через повномасштабне вторгнення рф. Навесні 2022 року ВС висловив позицію щодо судового імунітету держави-агресора, зробивши висновок про те, що такий імунітет не може позбавляти громадян України права на доступ до суду у спорах, пов’язаних із відшкодуванням шкоди, завданої збройною агресією рф.

Олександра Яновська нагадала також про інші важливі рішення, ухвалені Верховним Судом, зокрема щодо юрисдикції та порядку отримання компенсації за примусово відчужене (мобілізоване) майно в умовах правового режиму воєнного стану; неможливості зупинення провадження у справі через перебування позивача у складі ЗСУ, якщо він наполягає на продовженні розгляду справи; встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу жінки з військовослужбовцем, який загинув (помер) під час участі в бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та стримуванні збройної агресії рф.

Незважаючи на складну ситуацію, в Україні відбувається реформування судової системи задля досягнення важливої мети – наближення до високих європейських стандартів у сфері здійснення судочинства. Відновлено роботу ВРП та ВККС, внесено зміни до законодавства щодо відбору суддів КСУ, що дало змогу зробити його прозорішим. Крім того, триває конкурс на посади у службі дисциплінарних інспекторів, яка братиме участь у притягненні суддів до відповідальності.

Українські правники активно вивчають міжнародну практику та обмінюються досвідом з іноземними колегами задля кращого розуміння рішень ЄСПЛ та подальшої уніфікації національної судової практики і приведення її у відповідність до європейських стандартів. Також в Україні активно впроваджуються різноманітні правові ініціативи.

У співпраці з Офісом Ради Європи в Україні реалізується кілька успішних проєктів, серед яких: «Підтримка судової влади України в умовах війни та післявоєнного періоду», «Посилення соціального захисту в Україні», «Підтримка демократичних післявоєнних виборів в Україні», «Зміцнення прав людини в системі кримінальної юстиції України». Кожен з них робить вагомий внесок у загальну підтримку нашої країни та сприяє її стійкості у складні часи. Крім того, було презентовано Висновок Висновок КРЄС № 26 (2023) «Рухаючись вперед: використання допоміжних технологій у судочинстві», організовано міжнародний курс HELP «Міжнародне гуманітарне право та права людини», круглий стіл для суддів першої та апеляційної інстанцій з актуальних питань застосування практики ЄСПЛ і Міжнародну науково-практичну конференцію «Україна на шляху до євроінтеграції: ефективне управління державною власністю як інструмент відновлення економіки України. Місія та візія господарської юрисдикції».

План дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023–2026 роки був розроблений у тісній співпраці з українською владою у відповідь на прагнення й рішучість українського народу брати участь у відновленні країни після жорстокої агресії рф. Він ґрунтується на досвіді та стандартах РЄ і спрямований на підтримку процесу відбудови та економічного відновлення України. Крім того, План охоплює широкий спектр питань з акцентом на захист прав людини та основоположних свобод.

На завершення виступу суддя ВС висловила вдячність міжнародним партнерам за їхній суттєвий внесок у розвиток України, зміцнення її демократичних інституцій і захист прав людини.

«Ми віримо, що разом зможемо перемогти злочинну агресію, відбудувати нашу країну і створити краще майбутнє для всіх українців. Це майбутнє має ґрунтуватися на непорушних принципах прав людини, які є основою демократії та верховенства права», – резюмувала Олександра Яновська.

До участі в заході також долучилася начальник відділу міжнародного співробітництва Верховного Суду Ліна Губар.

Захід організовано Міністерством закордонних справ України спільно з Офісом Ради Європи в Україні.

Вищу кваліфікаційну комісію суддів України на засіданні Керівного Комітету Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» представили заступник Голови Комісії Руслан Сидорович та член Комісії Олег Коліуш. Детальніше - з посиланням: https://vkksu.gov.ua/news/za-uchasti-chleniv-komisiyi-vidbulosya-druge-zasidannya-kerivnogo-komitetu-planu-diy-rady 

Також у засіданні взяв участь ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук. Детальніше - за посиланням: https://nsj.gov.ua/ua/news/zasidannya-kerivnogo-komitetu-planu-diy-radi-evropi-dlya-ukraini-stiykist-vidnovlennya-vidbudova/ 

За інформацією:

Верховного Суду,

Вищої кваліфікаційної комісії суддів України,

Національної школи суддів України