Встановлення факту використання винаходу (корисної моделі) чи визнання патенту залежним від іншого патенту безпосередньо не відновлює порушене право інтелектуальної власності та не присікає порушення права інтелектуальної власності, а може бути лише передумовою для застосування інших способів захисту (наприклад, компенсації чи припинення порушення).

Такий висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі за позовом про встановлення факту порушення прав за патентом та припинення порушення прав з патенту.

Позивач вказував, що корисна модель за патентом відповідачів не відповідає «патентоздатності», оскільки не є новою, в їх корисній моделі є ті самі ознаки, що й у корисній моделі позивача, яку він запатентував за рік до отримання оскаржуваного патенту відповідачами. Відомості щодо кожної ознаки патенту позивача стали загальнодоступними у світі, оскільки на один рік раніше були викладені в заявці позивача на одержання патенту. При порівнянні двох корисних моделей видно, що обидві мають одні й ті самі ознаки, використовуються в одній і тій самі сфері виробництва. Відповідачі до позивача за наданням дозволу не зверталися, чим порушують його права.

Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, задовольнив позов частково, встановив факт використання відповідачами виданого їм патенту з порушенням виключного права позивача за патентом, який було видано йому раніше; визнав патент відповідачів залежним від патенту позивача.

КЦС ВС скасував судові рішення, відмовив у їх задоволенні, зробивши такі правові висновки.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту.

Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) будь-яке посягання на права, передбачені ст. 28 цього Закону, вважається порушенням прав володільця патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу володільця патенту таке порушення має бути припинено, а порушник зобов’язаний відшкодувати володільцю патенту заподіяні збитки. Вимагати поновлення порушених прав володільця патенту може за його згодою також особа, яка придбала ліцензію.

У випадку порушення права інтелектуальної власності особа може скористатися відповідним способом захисту порушеного права.

Обраний спосіб захисту повинен призводити до відновлення порушеного права інтелектуальної власності, тобто забезпечувати усунення його порушення. Той чи інший спосіб захисту може не допускати або присікати порушення права інтелектуальної власності.

Встановлення факту використання винаходу (корисної моделі) чи визнання патенту залежним безпосередньо не відновлює порушене право інтелектуальної власності, не присікає порушення права інтелектуальної власності, а може бути лише передумовою для застосування інших способів захисту (наприклад, компенсації чи припинення порушення).

Задоволення вимоги про встановлення факту використання винаходу (корисної моделі) чи визнання патенту залежним не забезпечить відновлення порушеного права інтелектуальної власності чи присікання або не допуск відповідного порушення.

Суди попередніх інстанцій не врахували, що позовні вимоги про встановлення факту використання відповідачами з порушенням виключного права позивача за виданим йому патентом та визнання патенту відповідачів залежним від патенту позивача є неналежними способами захисту і не забезпечують усунення чи присікання порушень. Належною вимогою, яку може заявити позивач, може бути, зокрема, вимога про компенсацію у зв’язку з порушенням його права.

Постанова Верховного Суду від 2 травня 2024 року у справі № 331/6402/15-ц (провадження № 61-2620св24) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/118868230.

Верховний Суд