Особливості вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство, де має місце спір про право між боржником і кредитором, розглянув секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Олег Васьковський під час онлайн-обговорення в межах здійснення правового моніторингу у сфері банкрутства.

Спікер зазначив, що порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований ст. 39 КУзПБ. Крім того, правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є наявність грошового зобов’язання боржника перед кредитором, строк виконання якого настав на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.

За словами Олега Васьковського, із прийняттям КУзПБ було введено механізм відкриття провадження у справі про банкрутство, що створило певні ліберальні умови для входження у процедуру. Фактично існують дві перепони на цьому шляху: спір про право, який вирішується шляхом звернення до суду з позовним провадженням, і погашення боргу.

Секретар судової палати зауважив, що суд не може формально підходити до визначення наявності «спору про право», який зводиться лише до заперечень боржником існування тих чи інших правовідносин. У кожному конкретному випадку суд досліджує заперечення боржника, зокрема, чи ґрунтуються вони на обставинах справи та підтверджуються відповідними доказами.

Також Олег Васьковський акцентував на міжнародному досвіді країн загального права щодо вирішення питання співвідношення між ініціюванням справи про банкрутство та спором про право.

Як зазначалося під час заходу, суди Сполученого Королівства дотримуються підходу, відповідно до якого справа про банкрутство не може використовуватись як майданчик для вирішення суперечок між боржником і кредитором.

«Розуміючи саму природу банкрутства і переходячи до конкретики, ми стикаємося з великою кількістю проблем. Насамперед, як охарактеризувати і якими ознаками наділити спір про право. В кожному випадку він містить свою конфігурацію. Як Верховний Суд, ми можемо дати оцінку лише з точки зору застосування норм матеріального і процесуального права. Вказані питання  мають кількісну складову, і в нас є спроби створити певний алгоритм. Водночас законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку залежно від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування такого спору», – наголосив Олег Васьковський.

За статистичними даними, КГС ВС у 2023 році було відкрито 877 касаційних проваджень у справах про банкрутство, з них 37 (4,2 %) стосувалось оскарження ухвал про відкриття провадження у справі про банкрутство / неплатоспроможність. У 2024 році цифри становлять 287 і 16 (5,6 %) відповідно.    

Говорячи про суть конкурсного процесу, суддя наголосив, що цей процес полягає в тому, щоб якнайшвидше, якщо виникла неплатоспроможність, перейти до колективного провадження, а не до індивідуального задоволення окремого кредитора.

Законодавець у цьому й закладав зміст, що справа про банкрутство не може чекати тривалий час. Вона ще й ускладнюється тим, що на першому етапі виявляє неплатоспроможність, а на наступному – неспроможність. Це дві різні речі. Насамперед слід виявити неплатоспроможність, бо тривале очікування  загрозливе для кредиторів.

За словами доповідача, питання щодо відкриття провадження у справі про банкрутство не в самоцілі – це публічний інтерес, інтерес інших кредиторів, які повинні, навпаки, взяти участь задля рівномірного задоволення своїх вимог.

Щодо принципу доказування, то, за словами Олега Васьковського, всі питання ретельно аналізуються задля для того, щоб виробити відповідні алгоритми, які запобігатимуть зловживанню як з одного боку, так і з іншого. Крім того, висновки, які містяться у відповідних постановах ВС, і надалі поглиблюватимуться. Поки існує термін «спір про право», то суд буде в кожному випадку його оцінювати і описувати, виходячи з тих обставин, які склалися між сторонами.

На думку судді ВС у КГС В’ячеслава Пєскова, з огляду на динаміку суспільних відносин, які існують у межах справи про банкрутство, у такому питанні, як спір про право, сталого тлумачення немає.

Очевидно, що законодавець, заклавши в підстави для відмови у відкритті провадження не просто спір про право, а такий спір, що підлягає розгляду в межах позовного провадження, зобов’язав нас вирішити цілу низку питань, зокрема з недопущенням фіктивного банкрутства.

Як зазначив В’ячеслав Пєсков, ідеологія спору, який відповідає критеріям добросовісності (bona fide dispute), є пріоритетним для суддів, і вони намагаються реалізовувати його на практиці.

«Ми й надалі будемо рухатися в цьому напрямку і дослухатися до бізнес-спільноти. Цей механізм має бути продуктивним, оперативним, задля досягнення мети, для якої він і передбачався», – резюмував він.

Захід організовано Міністерством юстиції України за підтримки проєкту ЄС «Право-Justice».

Верховний Суд