Під час зустрічі зі Спеціальним доповідачем Ради ООН з прав людини з питань позасудових страт, страт без належного судового розгляду чи довільних страт Моррісом Тідболом-Бінзом секретар Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Наталія Білик та суддя ВС у ККС Олександр Ємець поінформували учасників делегації про особливості розгляду кримінальних справ щодо воєнних злочинів, пов’язаних зі збройною агресією росії.

Наталія Білик звернула увагу присутніх, що на сьогодні кількість внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань складає майже 132 тис. заяв. З них 128 тис. стосуються порушення законів та звичаїв війни. При цьому судами першої інстанції вже винесені рішення щодо 1 тис. справ. З них 100 справ переглянуті апеляційними судами, а 11 – у касаційному порядку.

У 2024 році Верховний Суд ухвалив два рішення, які мають важливе значення для формування подальшої національної судової практики щодо розгляду справ про воєнні злочини. Зокрема, Велика Палата ВС визначила ознаки суб’єкта злочину, передбаченого ст. 437 КК України «Планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни», а ККС ВС розглянув перше кримінальне провадження щодо порушення законів та звичаїв війни передбаченого (ст. 438 КК України).

Суддя також наголосила на тому, що в Україні розвивається судова практика щодо стягнення збитків з держави-агресора. Зокрема, касаційний суд прийняв рішення про відмову в юрисдикційному імунітеті рф. Також воєнний стан вплинув на розвиток електронного судочинства, суттєво пришвидшивши всі процеси. Проте у багатьох судах все ще залишаються труднощі щодо використання новітніх технологій. Це пов’язано як із забезпеченням установ спеціальною технікою, так і з наявністю електрики під час здійснення судочинства, що не завжди можна передбачити.

Про особливості навчання суддів та їхню підготовку для розгляду справ про воєнні злочини розповів Олександр Ємець. Окрім вивчення національного та міжнародного законодавства, яке стосується воєнних злочинів, правники також проходять відповідні курси лекцій. Судді Верховного Суду серед іншого відвідують іноземних колег та вивчають міжнародний досвід, який потім передають суддям місцевих та апеляційних судів.

Учасники зустрічі обговорили також питання збору доказів щодо вчинення воєнних злочинів. Серед них важливе місце займають ті, що були отримані в межах судово-медичної експертизи, адже дають можливість оцінити обставини вчинення злочину. Проте сучасні технології допомагають зібрати й цифрові докази з відкритих джерел – соціальних мереж, месенджерів тощо. Всі вони сукупно створюють належну доказову базу для притягнення винних до відповідальності.

На переконання Морріса Тідбола-Бінза українська судова система зараз постала перед надзвичайно складним викликом, адже розслідування усіх справ та їх розгляд у судах відбувається не по завершенню збройного конфлікту, як ставалося завжди, а під час його перебігу. При цьому надважливе значення має документування та розслідування кожного злочину, адже всі випадки є серйозним порушенням права на життя осіб. Порушується міжнародне законодавство та базові права людей.

У цей час національні суди не лише продемонстрували свою фаховість, а й встановили новий стандарт щодо розслідування воєнних злочинів задля того, щоб винні понесли покарання.

Під час зустрічі сторони обговорили положення ст. 437 КК України, а саме яким чином відбувається кваліфікація та посилання на міжнародне законодавство. Представника Управління Верховного комісара ООН з прав людини, експерта з прав людини Ясміну Ашраф також зацікавило, чи можливо, з огляду на велику кількість справ щодо збройної агресії, об’єднати їх для пришвидшення розгляду. Проте Наталія Білик пояснила, що українське законодавство передбачає об’єднання справ лише в окремих випадках, тому цей механізм неможливо використати у цій ситуації.

Говорячи про процесуальні моменти, також звернули увагу на те, коли обставини можуть обтяжити чи пом'якшити покарання для винних. 

До обміну думками також долучився співробітник Моніторингової місії ООН з прав людини Олег Тарасенко. Він акцентував на впровадження процедури in absentia для розгляду справ цієї категорії. Зараз більшість з них розглядається без присутності обвинуваченого, оскільки екстрадиція особи та її присутність під час судового засідання неможлива. Відтак сторона захисту має зробити все можливе для реалізації права особи на справедливий суд для дотримання всіх норм міжнародного права.

Учасники зустрічі також зосередилися на обговоренні нестачі кадрів у судах, що безпосередньо впливає на процес розгляду справ та створює надзвичайно сильне навантаження на кожного суддю.

Судді Верховного Суду висловили вдячність за всебічну підтримку України міжнародною спільнотою у цей складний час. Сторони висловили впевненість у подальшій співпраці.

У зустрічі також взяли участь співробітник Управління Верховного комісара ООН з прав людини, експерт з питань безпеки Конрад де Сваеф та начальник відділу міжнародного співробітництва Ліна Губар.

Верховний Суд