24 травня 2024 року в місті Києві ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук взяв участь у публічному обговоренні на тему "Переосмислення підходу до формулювання цільових індикаторів у кластері Фундаментальних реформ для України: приклад судової реформи", організованому в партнерстві Українським центром європейської політики та Центром політико-правових реформ за підтримки Фонду Конрада Аденауера в Україні.

Нинішнє публічне обговорення проводилося з метою започаткування дискусії серед ключових українських та європейських стейкхолдерів щодо перегляду підходу до вироблення цільових індикаторів для України в кластері "Фундаментальні реформи".

Під час фахової дискусії було проаналізовано досвід країн Західних Балкан у виконанні цільових індикаторів у згаданому кластері, а також представлено попередні висновки спільного дослідження українських аналітичних центрів про оптимальний набір цільових індикаторів для України – з огляду на її специфічний контекст та реалістичний шлях відповідних реформ. Зокрема, українські експерти презентували дослідження оновленого підходу до формування цільових індикаторів у кластері "Фундаментальні реформи" на прикладі судової реформи. Запропонований підхід може бути застосований до інших реформ, передбачених у зазначеному кластері, а саме реформи державного управління, антикорупційної реформи та реформи правоохоронних органів.

Після презентації результатів дослідження відбулося обговорення за участі члена Вищої ради правосуддя Романа Маселко та заступника голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Руслана Сидоровича.

Микола Оніщук у своєму коментарі зосередив увагу учасників дискусії на існуючих розбіжностях між нормативною моделлю системи організації правосуддя в Україні, яка в повній мірі відповідає усталеним для Європейського Союзу стандартам та існуючим практикам її (системи) функціонування. Ректор звернув увагу на деякі аспекти подолання дефіциту суддівських кадрів та інституційних спроможностей ВККСУ і ВРП. М. Оніщук також торкнувся потреби майбутніх конституційних змін, пов’язаних з призначенням суддів, у випадку, коли подання ВРП про призначення суддів залишається без реагування.

У кінці виступу ректор приділив увагу питанню суддівської освіти в Україні, зауваживши, що Національна школа суддів України задля належної початкової підготовки та підвищення кваліфікації суддів дотримується Європейської стратегії суддівської освіти на 2021–2024 роки, принципів суддівської освіти (EJTN) та декларації принципів суддівської освіти (IOJT).

Національна школа суддів України