Лікарська таємниця — це відомості про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя людини, які не мають права розголошувати медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про це.

Пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні.

У яких випадках лікар має право розкрити лікарську таємницю

Право на інформацію про стан здоров’я має:

• повнолітня фізична особа має право на достовірну і повну інформацію про стан свого здоров’я, у тому числі на ознайомлення з відповідними медичними документами, що стосуються її здоров’я;
• батьки (усиновлювачі), опікун, піклувальник мають право на інформацію про стан здоров’я дитини або підопічного;
• у разі смерті фізичної особи члени її сім’ї або інші фізичні особи, уповноважені ними.

Коли може бути розголошена інформація про пацієнта

Медична інформація про пацієнта може бути розголошена:

• у разі письмової згоди самого пацієнта;
• у випадку мотивованої вимоги  органів  дізнання,  слідства, прокуратури і суду, санепідемслужби;
• якщо зберігання таємниці істотно загрожує здоров’ю і  життю пацієнта і/або/інших осіб (небезпечні інфекційні захворювання);
• у випадку залучення до лікування  інших  спеціалістів,  для яких ця інформація є професійно необхідною.

У яких випадках допускається передача інформації про стан психічного здоров’я людини

Допускається передача відомостей про стан психічного здоров’я особи та надання їй психіатричної допомоги без згоди особи або без згоди її законного представника для:

• організації надання особі, яка страждає на тяжкий психічний розлад, психіатричної допомоги;
• провадження досудового розслідування, складання досудової доповіді щодо обвинувачених або судового розгляду за письмовим запитом слідчого, прокурора, суду та представника уповноваженого органу з питань пробації.

Яку передбачено відповідальність за незаконне розголошення лікарської таємниці

За незаконне розголошення лікарської таємниці передбачено кримінальну відповідальність згідно зі статтями 132 та 145 Кримінального кодексу України.

Відповідно до статті 132 Кримінального кодексу України розголошення службовою особою лікувального закладу, допоміжним працівником, який самочинно здобув інформацію, або медичним працівником відомостей про проведення медичного огляду особи на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, або захворювання на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та його результатів, що стали їм відомі у зв’язку з виконанням службових або професійних обов’язків, — карається штрафом від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до 240 годин, або виправними роботами на строк до 2 років, або пробаційним наглядом на строк до 3 років, або обмеженням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Відповідно до статті 145 Кримінального кодексу України умисне розголошення лікарської таємниці особою, якій вона стала відома у зв’язку з виконанням професійних чи службових обов’язків, якщо таке діяння спричинило тяжкі наслідки, — карається штрафом від 1000 до 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до 240 годин, або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, або виправними роботами на строк до 2 років.

Координаційний центр з надання правничої допомоги