Будівельні та будь-які інші роботи в межах історичного ареалу населеного пункту не можуть здійснюватися без отримання дозволу від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

Відсутність такого дозволу на стадії розгляду органом державного архітектурно-будівельного контролю питання щодо надання дозволу на виконання будівельних робіт може свідчити про невідповідність проєктної документації на будівництво (капітальний ремонт) вимогам законодавства та, як наслідок, про відсутність підстав для видачі дозвільних документів на будівництво.

Про це йдеться в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

У справі, що розглядалася, ТОВ просило суд визнати незаконною та скасувати відмову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (Департамент) у видачі дозволу на виконання будівельних робіт з капітального ремонту садибного (індивідуального) житлового будинку з нежитловими приміщеннями та паркінгом, зобов’язати відповідача видати дозвіл на виконання будівельних робіт. Відповідач відмовив у наданні відповідного дозволу, оскільки документи на виконання будівельних робіт не відповідали вимогам містобудівного законодавства.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не спростував розбіжності поверховості у відомості стосовно будівель і споруд схеми генерального плану (6 поверхів) та завданні на проєктування (5 поверхів), а також не підтвердив факт звернення до Міністерства культури та інформаційної політики України (Міністерство) для отримання дозволу на проведення будівельних робіт на об’єкті, розташованому в межах історичного ареалу м. Києва.

Суд апеляційної інстанції це рішення скасував. При цьому суд зазначив, зокрема, що серед підстав для відмови в наданні дозволу на виконання будівельних робіт Департамент не вказав неподання ТОВ дозволу Міністерства на проведення будівельних робіт, а суд не має права самостійно встановлювати, чи відсутність дозволу від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, є підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт.

КАС ВС, не погодившись із висновком суду апеляційної інстанції щодо непотрібності дослідження наявності в позивача дозволу на виконання будівельних робіт від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, рішення апеляційного суду скасував і направив справу на новий розгляд.

Суд зазначив, що в силу вимог ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» позивач як суб’єкт містобудування під час проєктування об’єкта будівництва й отримання документа, який дає право на виконання підготовчих і будівельних робіт, а також при виконанні цих робіт зобов’язаний додержуватися положень Генерального плану м. Києва.

У зонах охорони пам’яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, встановлено особливий режим регулювання забудови. Зокрема, у таких зонах забороняється проведення будівельних робіт без попереднього отримання дозволу в органах охорони культурної спадщини – Міністерства культури та інформаційної політики України як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

Необхідність отримання дозволу від Міністерства на здійснення будівельних робіт у межах історичного ареалу як обов’язок суб’єкта містобудування корелюється з повноваженнями центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, визначеними в п. 17 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (у редакції, чинній до 31 травня 2022 року), щодо надання такого дозволу на проведення будівельних робіт у межах історичних ареалів населених місць.

Верховний Суд акцентував на тому, що суд апеляційної інстанції мав перевірити наявність у ТОВ відповідного дозволу Міністерства попри те, що Департамент міг не мотивувати свою відмову в наданні дозволу на виконання будівельних робіт неподанням суб’єктом містобудування дозволу Міністерства.

КАC ВС вказав, що відсутність дозволу Міністерства на стадії розгляду органом державного архітектурно-будівельного контролю питання щодо надання дозволу на виконання будівельних робіт може свідчити про невідповідність проєктної документації на будівництво (капітальний ремонт) вимогам законодавства та, як наслідок, про відсутність підстав для видачі такого дозволу.

Тому суд апеляційної інстанції мав дослідити факт звернення ТОВ до Міністерства для отримання дозволу на проведення будівельних робіт на території, яка знаходиться в межах історичного ареалу м. Києва.

Постанова Верховного Суду від 5 квітня 2024 року у справі № 420/5521/19 (адміністративне провадження № К/990/40970/23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/118172638 

Верховний Суд