Питання щодо участі прокурора в господарському процесі й на сьогодні не втрачає своєї актуальності, що пов'язано із законодавчими змінами та неоднозначністю правозастосування. Про це суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді Юрій Чумак сказав під час круглого столу «Проблемні питання захисту права власності за позовами прокурорів про повернення земельних ділянок у державну власність».

Як зауважив доповідач, навіть попри те, що ще з 2014 року розпочалося реформування органів прокуратури і прокуратура втратила функції загального нагляду, суди різних інстанцій і юрисдикцій продовжують по-різному тлумачити її повноваження на участь у господарських та цивільних справах, що потім відображається в судових рішеннях.

Суддя ВС у КГС зупинився і на питанні щодо участі прокурора в господарському процесі. Зокрема, він зазначив про підстави застосування ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» в частині необхідності дотримання прокурором процедури повідомлення компетентного органу щодо стверджуваного порушення інтересів держави та необхідності дотримання прокурором розумного строку після направлення відповідного повідомлення. Він також наголосив, що прокурор у судовому процесі є не альтернативним, а субсидіарним суб’єктом.

Крім того, законодавством не передбачено здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов’язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об’єднань.

З огляду на відповідну судову практику Юрій Чумак наголосив, що передусім інтереси держави і територіальних громад повинні захищати не прокурори, а відповідні державні органи. Фактично в усіх сферах суспільного життя є такі органи, і прокурор не повинен їх замінювати, а лише захищати інтереси держави, коли такі органи бездіють.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову, прокурор фактично надає йому можливість у розумні строки відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом тривалого часу кваліфікується як бездіяльність. Після цього прокурор звертається до суду. За словами Юрія Чумака, ця формула проста й зрозуміла і взагалі не обтяжлива для органів прокуратури, і вона має застосовуватись у всіх випадках.

Також під час заходу суддя КГС ВС відповів на актуальні питання щодо застосування позовної давності у справах за участю прокурора, розмежування негаторного та віндикаційного позовів, особливостей доказування обрання прокурором неналежного способу захисту, чи мають пріоритет дані земельного кадастру над іншими доказами щодо визначення цільового призначення земель, витребування земельної ділянки від добросовісного набувача (компенсація та механізми її застосування).

Верховний Суд