5 липня 2023 року з Маріупольської окружної прокуратури до Дзержинського міського суду Донецької області надійшов обвинувальний акт відносно громадянина України, дії якого були кваліфіковані за частиною 2 статті 110 Кримінального кодексу України як вчинення умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, та за частиною 5 статті 111-1 Кримінального кодексу України як участь в організації незаконного референдуму на тимчасово окупованій території.

Відповідно до матеріалів кримінальної справи, громадянин України, усвідомлюючи свої дії, був обраним депутатом на так званих виборах до «народної ради», які відбувалися у тимчасово окупованому Донецьку. В подальшому обвинувачений брав участь в ухваленні та виконанні рішень з метою організації та проведення незаконного референдуму, який відбувався наприкінці вересня 2022 року.

Стороною обвинувачення та судом вживалися заходи для виклику обвинуваченого для забезпечення доступу до правосуддя, у зв`язку із чим, останній викликався в судові засідання в порядку статті 323 КПК України: повістки про виклик публікувалися у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження – у газеті «Урядовий кур`єр», на офіційному веб-сайті Дзержинського міського суду Донецької області в мережі «Інтернет» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Таким чином суд прийшов до висновку, що обвинувачений повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, та відмовився від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння, вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої обвинувачений над собою не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про його наміри від ухилення від кримінальної відповідальності.

В той же час ухилення обвинуваченого від правосуддя суд оцінив як реалізацію останнього його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» пункту 3 статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

У зв'язку з цим обвинувачений не був допитаний судом в якості обвинуваченого по суті пред'явленого йому обвинувачення.

В той же час, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника, який був забезпечений державою.

Стороною обвинувачення надані суду достовірні докази, які у своїй сукупності надали можливість зробити висновок про доведеність винуватості поза розумним сумнівом у передбаченому законом порядку та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 12 років, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, пов’язаних із наданням публічних послуг, виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 15 років, з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Дзержинський міський суд Донецької області