У сфері забезпечення правосуддя, реалізації та захисту прав і свобод людини є високозначущою діяльність судових експертів.

В Україні судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їхні територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 № 4038-XII.

До державних спеціалізованих установ належать:

• науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України;
• науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України;
• експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

В Україні діє 6 науково-дослідних установ судових експертих Міністерства юстиції України:  Київський науково-дослідний інститут судових експертиз, Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз, Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз, Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз, Науково-дослідний центр судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності.

До компетенції цих установ належить проведення широкого спектру судових експертиз та експертних досліджень. Основними видами (підвидами) експертизи є:

• Криміналістична: почеркознавча; лінгвістична експертиза мовлення; технічна експертиза документів; експертиза зброї та слідів і обставин її використання; трасологічна (крім досліджень слідів пошкодження одягу, пов'язаних з одночасним спричиненням тілесних ушкоджень, які проводяться в бюро судово-медичної експертизи); фототехнічна, портретна; експертиза голограм; відео-, звукозапису; вибухотехнічна; техногенних вибухів; матеріалів, речовин та виробів (лакофарбових матеріалів і покрить; полімерних матеріалів; волокнистих матеріалів; нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів; скла, кераміки; наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів; спиртовмісних сумішей; ґрунтів; металів і сплавів та виробів з них; наявності шкідливих речовин (пестицидів) у навколишньому середовищі; речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин; харчових продуктів; сильнодіючих і отруйних речовин); біологічна.
• Інженерно-технічна: інженерно-транспортна (автотехнічна, транспортно-трасологічна, залізнично-транспортна); дорожньо-технічна; будівельно-технічна; оціночно-будівельна; земельно-технічна; оціночно-земельна; експертиза з питань землеустрою; пожежно-технічна; безпеки життєдіяльності; гірничотехнічна; інженерно-екологічна; електротехнічна; комп’ютерно-технічна; експертиза електронних комунікацій, електротранспортна експертиза; експертиза технічного стану ліфтів; інженерно-механічна; водно-технічна; авіаційно-технічна; теплотехнічна експертиза.
• Економічна: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій.
• Товарознавча: машин, обладнання, сировини та споживчих товарів; транспортно-товарознавча; військового майна, техніки та озброєння.
• Експертиза у сфері інтелектуальної власності: літературних та художніх творів; фонограм, відеограм, програм (передач) організації мовлення; винаходів і корисних моделей; промислових зразків; сортів рослин і порід тварин; комерційних (фірмових) найменувань, торговельних марок (знаків для товарів і послуг), географічних зазначень; топографій інтегральних мікросхем; комерційної таємниці (ноу-хау) і раціоналізаторських пропозицій; економічна у сфері інтелектуальної власності.
• Психологічна.
• Мистецтвознавча.
• Екологічна.
• Військова.
• Судово-ветеринарна.
• Гемологічна.
• Історико-археологічна.

На жаль, нині внаслідок російської агресії власникам рухомого та нерухомого майна завдано колосальних збитків. Кожна постраждала особа справедливо розраховує на компенсацію матеріальної шкоди.

Для проведення експертизи щодо фіксації та визначення розміру відповідних збитків можна звернутися до судових експертів науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції. Звернення до цих установ – один із можливих варіантів фіксації збитків.

Наявність висновку експерта дозволить, не втрачаючи час, розпочати відновлення пошкодженого майна, та буде підставою для отримання відповідних компенсацій у майбутньому.

Зокрема, можуть бути проведені такі види експертиз, як:

• дослідження об’єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів;
• дослідження обставин виникнення і поширення пожеж та дотримання вимог пожежної безпеки;
• оцінка земельних ділянок (оцінка збитків від пошкоджень ґрунтового покриву (рекультивація);
• визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів;
• визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу тощо.

Підпунктом 1.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5), визначено, що відповідно до чинного законодавства для юридичних і фізичних осіб на договірних засадах експертами проводяться експертні дослідження, що потребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи.

Відповідно до статті 7¹ Закону України «Про судову експертизу» підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

Зазначаємо, що у цивільному, господарському та адміністративному процесах учасник справи має право самостійно замовити судову експертизу та подати до суду відповідний висновок судового експерта.

Згідно зі статтею 243 Кримінального процесуального кодексу України у кримінальному процесі експерт залучається у разі наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження. Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов’язкової. Експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту.

У письмовому зверненні (заяві) обов’язково зазначаються найменування або прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) особи, що звертається, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об’єкти, що підлягають дослідженню.

В інших випадках проводиться експертне дослідження, підставою для якого є договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням (заявою) замовника (юридичної або фізичної особи), з обов’язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв’язанню, а також об’єктів, що надаються.

Строк проведення експертизи встановлюється керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) і не повинен перевищувати 90 календарних днів.

У разі значного завантаження експерта (за наявності у нього на виконанні одночасно понад десять експертиз, у тому числі комісійних та комплексних) більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів.

Результати проведення експертиз та експертних досліджень викладаються у письмовому документі – висновку експерта.

Інформація станом на 03.05.2024

Міністерство юстиції України