Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційну скаргу захисника обвинуваченого громадянина О. на вирок суду першої інстанції.
Як встановлено місцевим судом, у 12 липня 2023 року житель м. Хоросткова пройшов військово-лікарську комісію, за результатами якої визнаний придатним до проходження військової служби. Відтак отримав повістку із зобов'язанням 14 липня 2023 року прибути до територіального центру для відправлення у військову частину. Проте громадянин О. до РТЦК не з'явився. У суді він зізнався, що дуже злякався, навичок володіння зброєю та бойового досвіду не мав.
Вироком суду першої інстанції громадянина О. визнано винуватим за статтею 336 Кримінального кодексу України (ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період) та призначено покарання у виді 3-ох років позбавлення волі. Санкція цьєї статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років.
Не погодившись із призначеним покаранням, у зміненій апеляційній скарзі захисник О. просив цей вирок скасувати та звільнити його підзахисного від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки (стаття 48 Кримінального кодексу України). Вказав, що обвинувачений усвідомив неправильність своїх дій та добровільно мобілізувався до лав Збройних Сил України і зараз проходить службу в одній із військових частин, а тому перестав бути суспільно небезпечною особою.
У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах зміненої апеляційної скарги, встановила, що громадянин О., відповідно до довідки командира військової частини, з метою виправити наслідки вчиненого ним злочину, у лютому 2024 року добровільно мобілізувався до лав Збройних Сил України і на даний час проходить військову службу.
Таким чином, обвинувачений, критично оцінив свою протиправну поведінку, засудив її і вчинив конкретні дії для виправлення обставин, а тому просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі статті 48 Кримінального кодексу України.
Відповідно до частини 2 статті 44 Кримінального кодексу України, звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом, відповідно до встановленого законом порядку.
Вирішуючи питання про звільнення О. від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки, колегія суддів врахувала, що обвинувачений вчинив нетяжкий злочин, визнав свою вину, щиро розкаявся, позитивно характеризувався за місцем проживання, до кримінальної відповідальності не притягувався, мав на утриманні малолітню дитину.
Разом із тим, колегія суддів врахувала, що обвинувачений змінив умови своєї життєдіяльності і надалі не вчинятиме кримінально караних діянь. Таким чином, О. перестав бути суспільно небезпечним.
З урахуванням наведеного, колегія суддів Тернопільського апеляційного суду апеляційну скаргу захисника обвинуваченого О. задовольнила. Вирок суду першої інстанції – скасувала та звільнила О. від кримінальної відповідальності на підставі статті 48 Кримінального кодексу України у зв'язку зі зміною обстановки, а кримінальне провадження – закрила.