Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Національна безпека – це ключовий елемент, завдяки якому країна має можливість розвиватися та забезпечувати дотримання основних принципів правової держави.
Після початку повномасштабної російської агресії Верховна Рада України внесла низку змін до КК України, вдосконаливши положення Особливої частини цього Кодексу, що передбачають кримінальну відповідальність за злочини проти основ національної безпеки України.
Відтоді на практиці виникають питання щодо застосування нових законодавчих норм і їх співвідношення з іншими статтями КК України. Втім, фахові обговорення в колі представників судової влади, слідчих органів і науковців дають свої результати та сприяють вирішенню відповідних правових проблем.
Про це зазначив Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко під час конференції «Злочини проти основ національної безпеки: кваліфікація та відповідальність в умовах повномасштабного вторгнення».
Очільник ВС висловив вдячність ОБСЄ та Раді Європи за сприяння у проведенні цього заходу, зауваживши, що Україні в ці надскладні часи особливо важливо відчувати підтримку надійних міжнародних партнерів.
«Національні суди вже активно напрацьовують практику розгляду кримінальних проваджень щодо злочинів проти основ національної безпеки України. Думки, що будуть висловлені під час сьогоднішнього обговорення, допоможуть нам покращити ефективність роботи судової системи й забезпечити справедливий та об’єктивний розгляд цієї категорії справ», – переконаний Голова ВС.
Модератор заходу – перший заступник керівника Апарату Верховного Суду Расім Бабанли – зазначив, що сьогоднішня конференція започатковує обговорення проблемних аспектів судової практики в кримінальних провадженнях щодо злочинів проти основ національної безпеки України, які виникають на етапі як досудового розслідування, так і судового розгляду. Тема злочинів проти основ нацбезпеки актуалізувалася у 2014 році, а ще більшої ваги набула у 2022 році, після повномасштабного вторгнення рф на територію України. У зв’язку із цим виникла велика кількість питань щодо застосування норм права в цих провадженнях. За словами Расіма Бабанли, зібрання на цій конференції стейкхолдерів – суддів усіх інстанцій, адвокатів, представників правоохоронних органів, науковців, міжнародних експертів – є важливим для пошуку та знаходження спільних рішень у проблемних питаннях.
У вітальному слові Спеціальний представник Головування ОБСЄ – Координатор проєктів в Україні, Посол Марцел Пешко зазначив, що неспровокована військова агресія рф проти України поставила перед українською судовою системою безпрецедентну кількість нових викликів. Серед них – злочини проти основ національної безпеки як найбільш небезпечні посягання на суспільні відносини, які спрямовані на збереження незалежності та загального конституційного ладу держави.
Сьогодні на національні суди покладається додаткове навантаження щодо розгляду нових категорій справ, і суди відіграють особливо відповідальну роль. Адже вироків, ухвалених у таких справах, чекає українське суспільство. Ці рішення не лише формують авторитет українських судів, а й мають вплив на світовому рівні, оскільки є предметом ретельного аналізу міжнародних юристів, науковців та експертів.
Марцел Пешко наголосив, що українські судді демонструють повне усвідомлення цього факту і прагнуть забезпечити потужне обґрунтування та високу якість судових рішень у цій категорії справ. За його словами, ОБСЄ підтримує сьогоднішню діалогову платформу й завжди приділяє велику увагу підтримці ефективного функціонування демократичних інститутів, а в умовах війни дієва судова система має першочергове значення.
Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак зазначив, що починаючи з лютого 2022 року Рада Європи послідовно надає Україні допомогу щодо подолання наслідків агресивної війни росії проти України.
«Особи, причетні до вчинення міжнародних злочинів в Україні, мають бути притягнуті до відповідальності. Водночас украй важливо, щоб загальне правосуддя здійснювалося згідно з принципами верховенства права та дотримання прав людини», – зауважив Мачей Янчак.
За його словами, поняття колабораціонізму нове для української правової системи. Запровадження кримінальної відповідальності за колабораціонізм в Україні охоплює складні правові аспекти, зокрема питання переслідування громадян України, яких могли примушувати до співпраці з окупаційними силами. На переконання Голови Офісу РЄ в Україні, необхідно ретельно досліджувати обставини й мотивацію в кожному з таких випадків, щоб не допустити ймовірного несправедливого покарання осіб, які самі є жертвами.
Мачей Янчак позитивно відгукнувся про зусилля української влади щодо узгодження українського законодавства та практики його застосування зі стандартами РЄ. Послідовність державної політики у сфері подолання наслідків війни важлива для реалізації прагнення громадянського суспільства до дотримання прав людини.
«РЄ готова і надалі надавати юридичні консультації та експертну підтримку й розбудовувати потенціал кримінальної юстиції України. У нас спільна мета – побудувати ще ефективнішу систему кримінального правосуддя в Україні», – запевнив Голова Офісу РЄ в Україні.
Голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Олександр Марчук акцентував на тому, що не випадково злочини проти основ національної безпеки України розміщені в розд. І Особливої частини КК України. Як потреба людини в безпеці є для неї однією з основоположних, так і потреба держави в забезпеченні своєї національної безпеки є фундаментальною. Не буде держава в безпеці – не буде можливо вільно жити, працювати, розвиватися.
За словами голови ККС ВС, національна безпека – це не так про почуття безпеки, як про готовність реагувати на небезпеку. Це більше про повсюдну і повсякчасну готовність людей та інституцій ефективно реагувати на виклики й прояви небезпеки та протидіяти їм. Ці загрози можуть стосуватися людини і громадянина, інституційної стійкості організацій та установ у суспільстві, держави загалом.
Успішний результат проведення таких заходів, як сьогоднішній, залежить від різносторонності представлених думок та можливості дійти спільного розуміння із застосуванням міжнародного досвіду й наукових напрацювань. Адже чітке розуміння мети, завдань, місця та ролі всіх стейкхолдерів у системі запобігання та протидії злочинам проти основ національної безпеки є підґрунтям для безпеки держави, суспільства, кожного з нас.
У фокусі обговорення на форумі такі питання: погляд на злочини проти основ національної безпеки в умовах воєнного стану, проблеми караності, доказування та кримінально-правова кваліфікація злочинів проти основ національної безпеки.
Захід організований Верховним Судом спільно з Програмою підтримки ОБСЄ для України та Радою Європи.