Військовослужбовця може бути позбавлено щомісячної додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану, у разі вчинення ним адміністративного правопорушення, пов’язаного саме з проходженням військової служби, а не за будь-яке адміністративне правопорушення, відповідальність за яке встановлено КУпАП.

Такого висновку дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі за позовом військовослужбовця про оскарження дій військової частини щодо позбавлення його щомісячної додаткової винагороди за березень, квітень 2022 року.

Відповідно до обставин справи позивачу на підставі протоколів про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (домашнє насильство) наказами командира військової частини вирішено не виплачувати додаткову винагороду на період дії воєнного стану в розмірі 30 тис. грн за березень і квітень 2022 року. Такі дії відповідача позивач вважає протиправними.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивача притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а не за порушення військової дисципліни чи вчинення військового проступку, за що передбачено адміністративну відповідальність, а тому позбавлення позивача права на винагороду є неправомірним і порушує встановлені законом права позивача на гідну заробітну плату в період дії воєнного стану.

КАС ВС касаційну скаргу задовольнив частково, змінивши мотивувальну частину рішення суду апеляційної інстанції, виклавши її в новій редакції.

У п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану» встановлено, зокрема, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 тис. грн щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим із них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 тис. грн у розрахунку на місяць пропорційно до часу участі в таких діях та заходах.

Водночас питання невиплати військовослужбовцю додаткової винагороди у зв’язку з вчиненням адміністративного правопорушення, яке є предметом спірних правовідносин, у постанові КМУ № 168 не врегульоване.

На час виникнення спірних правовідносин питання про невключення до наказів виплати додаткової винагороди військовослужбовців у разі вчинення інших дій (бездіяльності), які мають ознаки адміністративного або кримінального правопорушення, – за місяць, у якому здійснено таке правопорушення, було врегулювано лише рішенням Міністра оборони України, доведеним телеграмою від 25 березня 2022 року № 248/1298.

Згідно з п. 10 цього рішення до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 тис. грн або 30 тис. грн не включаються, зокрема, військовослужбовці у разі вчинення інших дій (бездіяльності), які мають ознаки адміністративного або кримінального правопорушення – за місяць, у якому здійснено таке правопорушення.

КАС ВС дійшов висновку, що передбачене постановою КМУ № 168 грошове забезпечення військовослужбовців пов’язане саме з виконанням обов’язків військової служби, відповідно невиплата додаткової винагороди як складової грошового забезпечення має бути пов’язана з виконанням / невиконанням військовослужбовцями обов’язків саме військової служби, а не поза межами її здійснення.

Отже, п. 10 зазначеного рішення Міністра оборони України, яким передбачено умову невключення до наказів про виплату додаткової винагороди військовослужбовців у разі вчинення інших дій (бездіяльності), які мають ознаки адміністративного або кримінального правопорушення, а в контексті спірних правовідносин – невиплата додаткової винагороди у разі вчинення дій, які мають ознаки адміністративного правопорушення, слід пов’язувати з проходженням військової служби.

Військовослужбовцю може бути не виплачено додаткову винагороду в разі вчинення ним адміністративного правопорушення, пов’язаного із проходженням військової служби, а не за адміністративне правопорушення, відповідальність за яке встановлено ст. 173-2 КУпАП.

Враховуючи те, що позивача притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, тобто на загальних підставах, а не за вчинення військового адміністративного правопорушення, у цьому випадку його не може бути позбавлено права на виплату додаткової винагороди.

За таких обставин правильним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що позбавлення позивача права на винагороду за березень, квітень 2022 року є неправомірним і порушує встановлені законом права на гідну заробітну плату (грошове забезпечення) у період дії воєнного стану.

Постанова Верховного Суду від 20 березня 2024 року у справі № 560/7178/22 (адміністративне провадження № К/990/14602/23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/117799546.

Верховний Суд