Якщо фізичної, моральної чи іншої шкоди систематично завдають найближчі люди — це може бути ситуація домашнього насильства. Але захиститися від кривдника можливо. 

Що таке домашнє насильство

Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Які є види домашнього насильства

Економічне насильство – форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Психологічне насильство – форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.

Сексуальне насильство – форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності.

Фізичне насильство – форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

На кого поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству

Дія законодавства поширюється на:

• подружжя;
• колишнє подружжя;
• наречені;
• мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя);
• особи, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти;
• особи, які мають спільну дитину (дітей);
• батьки (мати, батько) і дитина (діти);
• дід (баба) та онук (онука);
• прадід (прабаба) та правнук (правнучка);
• вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка);
• рідні брати і сестри;
• інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука);
• діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими;
• опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням;
• прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім’ї патронатного вихователя.

Також дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється на інших родичів, інших осіб, які пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, за умови спільного проживання.

Які заходи вживаються державними та приватними установами для запобігання та протидії домашньому насильству

Для запобігання та протидії домашньому насильству органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також фізичними особами здійснюються система заходів, які спрямовані на:

• підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства;
• формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки, небайдужого ставлення до постраждалих осіб;
• викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов’язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються;
• припинення домашнього насильства;
• надання допомоги та захисту постраждалій особі, відшкодування їй завданої шкоди;
• належне розслідування випадків домашнього насильства;
• притягнення до відповідальності кривдників та зміну їхньої поведінки.

Які є спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству

До спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать:

• терміновий заборонний припис;
• обмежувальний припис;
• взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи;
• направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

Домашнє насильство в умовах воєнного стану: як діяти постраждалій особі

План дій якщо ви перебуваєте на окупованій території:

• за можливості знайдіть спосіб якнайшвидше виїхати на територію підконтрольну Україні. Майте підготовлені особисті речі, документи, гроші;
• тримайте контакт з довіреною особою, щоб вона знала де ви знаходитесь та що з вами все добре;
• зафіксуйте за можливості факт вчинення домашнього насильства;
• намагайтесь передати докази (фото, відео) вчинення стосовно вас або вашої дитини домашнього насильства знайомим або іншій довіреній особі, яка перебуває на підконтрольній Україні території;
• знайдіть підтримку серед людей, яким ви довіряєте;
• зверніться до поліції одразу як опинетесь на підконтрольній Україні території.

План дій якщо ви знаходитесь на території України:

• повідомте поліцію за номером 102;
• знайдіть адреси місць, де можна залишитись на ніч у разі необхідності, та продумайте маршрут, як швидко потрапити туди. Підготуйте копії документів, речі першої необхідності;
• зверніться у разі необхідності за медичною допомогою за номером 103;
• за необхідності зверніться до центрів соціальної допомоги або громадських організацій та обговоріть кроки вирішення ситуації;
• зверніться до безоплатної правничої допомоги у вашому регіоні за отримання юридичної підтримки (допомога у складанні заяви на винесення обмежувального припису, стягнення матеріальної чи моральної компенсації тощо);
• отримайте консультацію щодо можливих подальших кроків за телефонами гарячих ліній.

Детальніше на вебсайті Координаційного центру з надання правничої допомоги за посиланням.

На державному рівні для захисту постраждалих та запобігання домашньому насильству розроблені заходи:

• терміновий заборонний припис стосовно кривдника;

• обмежувальний припис стосовно кривдника;

• взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи;

• направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

Терміновий заборонний припис

Терміновий заборонний припис – спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров’я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.

Терміновий заборонний припис може  містити такі заходи:

• зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;

• заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;

• заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Терміновий заборонний припис виноситься:

• за заявою постраждалої особи;

• за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.

Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.

Обмежувальний припис

Обмежувальний припис – захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі.

Право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають:

• постраждала особа або її представник;

• у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини – батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування;

• у разі вчинення домашнього насильства стосовно недієздатної особи – опікун, орган опіки та піклування.

Обмежувальним приписом визначаються наступні заходи тимчасового обмеження прав:

• заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;

• усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;

• обмеження спілкування з постраждалою дитиною;

• заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;

• заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

• заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.

Обмежувальний припис видається на строк від 1 до 6 місяців. За заявою осіб, на підставі оцінки ризиків обмежувальний припис може бути продовжений судом на строк не більше 6 місяців після закінчення строку, встановленого судовим рішенням

Важливо: Обмежувальний припис не може містити заходів, що обмежують право проживання чи перебування кривдника у місці свого постійного проживання (перебування), якщо кривдником є особа, яка не досягла 18 років на день видачі такого припису.

Взяття на профілактичний облік кривдників

Профілактичний облік – здійснення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України організаційно-практичних заходів щодо контролю за поведінкою кривдника з метою недопущення повторного вчинення домашнього насильства, за дотриманням ним тимчасових обмежень його прав та виконанням обов’язків, покладених на нього у зв’язку із вчиненням домашнього насильства.

Зняття кривдника з профілактичного обліку здійснюється уповноваженим підрозділом органу Національної поліції України, який взяв його на профілактичний облік, автоматично після завершення встановленого строку, якщо інше не передбачено законодавством.

Строки ведення профілактичного обліку кривдників:

• відповідно до строків застосування заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов’язків, передбачених обмежувальним приписом стосовно кривдника;

• упродовж 1 року з дня виявлення останнього факту вчинення домашнього насильства у випадку, коли обмежувальний припис стосовно кривдника судом не виносився;

• упродовж 1 року з дня накладення судом адміністративного стягнення за вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі;

• до набрання законної сили вироком суду у кримінальному провадженні, відкритому стосовно кривдника у зв’язку з вчиненням ним домашнього насильства чи насильства за ознакою статі;

• до погашення або зняття судимості за кримінальне правопорушення, пов’язане з учиненням домашнього насильства.

Програма для кривдників

Програма для кривдника – комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов’язки жінок і чоловіків.

Виконання програм для кривдників стосовно дітей-кривдників здійснюється з урахуванням вікових та психологічних особливостей дітей.

З метою запобігання повторному вчиненню домашнього насильства та забезпечення виконання програми для кривдника дитину-кривдника може бути тимчасово влаштовано:

• до родичів;

• у сім’ю патронатного вихователя;

• до установи для дітей незалежно від форми власності та підпорядкування, в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб.

Термін проходження програми для кривдників

Кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від 3 місяців до 1 року у випадках, передбачених законодавством.

Кривдник повинен мати можливість відвідувати програму для кривдників за власною ініціативою на добровільній основі.

Права осіб, які постраждали від домашнього насильства на безоплатну вторинну правничу допомогу

Особи, які постраждали від домашнього насильства мають право на такі правничі послуги:

• здійснення представництва інтересів осіб в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;

• складення документів процесуального характеру, з питань, пов’язаних із захистом їхніх прав, визначеним Законом  України “Про запобігання та протидію домашньому насильству”.

Яку відповідальність передбачено за вчинення домашнього насильства

За вчинення домашнього насильства передбачена як адміністративна, так і кримінальна відповідальність.

Так, статтею 1732 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, яка  передбачає:

• Штраф 170-340 грн;

• Громадські роботи 30-40 годин;

• Арешт до 10 діб.

Тоді як статтею 1261 КК України, передбачена кримінальна відповідальність, яка передбачає:

• Громадські роботи 150-240 годин, арешт до 6 місяців;

• Обмеження волі до 5 років;

• Позбавлення волі до 2 років.

Координаційний центр з надання правничої допомоги