У загальному розумінні слово «сервітут» означає право користування чужим майном, але не всім. Цивільний кодекс України визначає, що таке право може бути встановлено щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Право користуватися чужим майном може виникнути на основі закону, заповіту, рішення суду (якщо неможливо досягти спільної домовленості) або договору. Варто зазначити, що сервітут, котрий встановлюється щодо земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

Загалом подібна форма врегулювання майнових відносин передбачає запровадження низки корисних умов, що є вигідними, як власнику майна, так і необхідними для майбутнього користувача. Сервітут є гарантією, яку сторони надають один одному задля мирного, цивілізованого співіснування без взаємних порушень особистих правових кордонів.

Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції