Обговоренню теми «Дисциплінарна відповідальність суддів і прокурорів: забезпечення сталості та єдності практики» була присвячена третя панель дискусії в межах заходу, проведеного за ініціативи Вищої ради правосуддя та за підтримки Проєкту ЄС «Право-Justice».

Очільники та представники органів судового врядування і самоврядування, Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, Верховного Суду, Конституційного Суду України, експерти міжнародних проєктів та громадських організацій, зокрема, обговорювали питання створення служби дисциплінарних інспекторів, мінімізації ризиків для авторитету правосуддя через прояви негативної поведінки суддів чи прокурорів, пріоритетності розгляду дисциплінарних скарг тощо.

Керівник секретаріату Вищої ради правосуддя Михайло Шумило, модератор заходу, наголосив, що у ВРП на постійній основі діє робоча група, яка працює над узагальненням дисциплінарної практики розгляду Вищою радою правосуддя та її дисциплінарними органами дисциплінарних справ щодо суддів та прокурорів, ураховуючи, зокрема, практику Великої Палати Верховного Суду.

Член ВРП Алла Котелевець, яка очолює цю робочу групу, зазначила, що під час розгляду дисциплінарних скарг (справ) важливим є дотримання принципу автономності, згідно з яким дисциплінарне провадження має розглядатися незалежно від здійснення кримінального або адміністративного провадження. Дискусії із цього приводу виникають під час розгляду скарг (справ), у яких доказами неправомірної поведінки судді є матеріали негласних слідчих дій.

Алла Котелевець наголосила, що дисциплінарний проступок і кримінальне чи адміністративне правопорушення не є тотожними поняттями. Ці провадження не пов’язані між собою. Питання про вину особи вирішує суд у межах розгляду кримінальної справи. Водночас виключні повноваження щодо встановлення наявності або відсутності ознак дисциплінарного проступку закріплені лише за дисциплінарним органом. Наразі таким дисциплінарним органом є Дисциплінарні палати, які на підставі статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» здійснюють дисциплінарні провадження.

Секретар Великої Палати Верховного Суду Віталій Уркевич акцентував, що Велика Палата як суд касаційної інстанції ухвалює остаточне рішення у дисциплінарній справі щодо судді. Поінформував, що у 2021 році Верховний Суд розглянув 63 скарги, у 2022 році – 13 скарг, у 2023 році – 8 скарг. Наразі спостерігається значне збільшення кількості скарг цієї категорії, що надходять до ВП ВС.

Віталій Уркевич також розповів, що Верховний Суд напрацював критерії щодо встановлення правомірності рішень дисциплінарного органу про притягнення судді до відповідальності, зокрема стосовно наявності у діях судді ознак дисциплінарного правопорушення та застосування пропорційного дисциплінарного стягнення.

Повідомив, що судді ВС ознайомилися з узагальненням дисциплінарної практики, підготовленим ВРП.

Доповідач зауважив, що за час функціонування і Велика Палата Верховного Суду, і Вища рада правосуддя сформували усталені підходи у сфері дисциплінарної відповідальності суддів, тому важливо, щоб служба дисциплінарних інспекторів ВРП орієнтувалася на ці напрацювання.

Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко розповіла, що Україна не є унікальною в питаннях, які перебувають на розгляді ЄСПЛ, за останні п’ять-шість років практика ЄСПЛ щодо справ, у яких заявниками є судді, значно розшириласаь. Справа «Олександр Волков проти України» є хрестоматійною для розгляду справ, у яких ЄСПЛ комплексно дослідив питання захисту прав суддів і забезпечення незалежності судової гілки влади загалом. Маргарита Сокоренко вважає показовими рішення цієї категорії у справах, які ЄСПЛ ухвалив проти Ісландії, Португалії, Польщі, Болгарії та Албанії.

Зокрема, заявники-судді оскаржують рішення з питань суддівської дисципліни, репутаційних втрат через притягнення до дисциплінарної відповідальності, а також призначення, переведення, звільнення, оплати праці, пільгових виплат у зв’язку з виходом у відставку.

Маргарита Сокоренко також поінформувала, що Кабінет Міністрів Ради Європи на засіданні в березні заслухав інформацію про заходи, що їх вживає Україна для розв’язання проблем, які констатував ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» та інших групах справ. За результатами вивчення інформації КМРЄ позитивно оцінив діяльність Вищої ради правосуддя, зокрема, у зв’язку з тим, що вдалося у доволі короткий проміжок часу відновити діяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та дисциплінарну функцію ВРП, наголосив також на необхідності створення служби дисциплінарних інспекторів.

Начальник відділу Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Ради Європи Павло Пушкар, який узяв участь у заході онлайн, поінформував, що в березні 2024 року Комітет Міністрів Ради Європи закрив нагляд за виконанням рішень ЄСПЛ у групі справ «Гуменюк та інші проти України».

Нагляд за виконанням рішень ЄСПЛ в інших справах, зокрема у справах «Олександр Волков проти України», «Куликов та інші проти України», «Денисов проти України», триває.

Павло Пушкар повідомив, що КМРЄ запросив детальний опис процесу виконання рішень у групі справ «Олександр Волков проти України», у якому просив зазначити, що було зроблено і що необхідно зробити.

Менеджер Проєкту Ради Європи «Підтримка судової влади України в умовах війни та післявоєнного періоду» Ірина Кушнір зазначила, що Рада Європи в контексті співпраці через міжнародні проєкти підтримує національні органи влади шляхом надання порад і рекомендацій.

На переконання Ірини Кушнір, представники української судової гілки влади усвідомили, що є частиною європейського майданчика, а Україна вбудована в європейську спільноту. Зокрема, про це свідчить те, що рішення державних органів влади оскаржуються до ЄСПЛ, і Україна виконує рішення цього суду.

У контексті питання щодо конкурсу на заміщення посад суддів Ірина Кушнір зазначила, що від нових суддів залежатиме, як вони будуть здійснювати розгляд справ, наскільки етичними та доброчесними вони будуть тощо. На її думку, конкурс засвідчив, що суддівська посада не така вже й приваблива.

Вона також звернула увагу на потребу у виховній функції суддів.

«Судді – це високоморальні, високоосвічені люди. Тому виховний вплив має здійснюватися не лише через судові рішення, але і через діалог із суспільством, відповідно, порушення питання про правову освіту має виходити із суду», – зазначила Ірина Кушнір.

Керівник Компоненту «Судова реформа» Проєкту ЄС «ПРАВО-JUSTICE III» Володимир Чабан розповів, що робота Проєкту спрямована на підтримку інституційної спроможності органів судової влади, ВРП, ВККСУ, ВС. Проєкт спирається на такі документи, як Звіт про прогрес України в рамках Пакета розширення ЄС 2023 року, який Європейська комісія оприлюднила 8 листопада 2023 року, а також План для Ukraine Facility, у яких, зокрема, йшлося про створення служби дисциплінарних інспекторів та розгляд дисциплінарних скарг щодо суддів.

Володимир Чабан також нагадав, що в межах відкриття переговорного процесу про вступ України до Євросоюзу відбулася низка консультацій, під час яких пріоритетною була тема побудови доброчесної, ефективної, незалежної судової системи, результатом чого має стати утвердження верховенства права.