Відсутність ухвали про відмову в задоволенні клопотання про поновлення провадження у справі в переліку ухвал, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду, визначеному в ст. 294 КАС України, не є обмеженням права позивача на доступ до суду, оскільки в позивача за процесуальним законом є право на оскарження саме ухвали про зупинення провадження у справі.

Отже, відсутність у ст. 294 КАС України прямої вказівки на можливість апеляційного оскарження ухвали про відмову в задоволенні клопотання про поновлення провадження у справі в цьому випадку має тлумачитись як неможливість апеляційного оскарження такої ухвали.

Таку правову позицію сформулював Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду.

У справі, що розглядалася, особа звернулася до Національної асоціації адвокатів України в особі Ради адвокатів України з позовом про визнання нечинними з моменту прийняття окремих пунктів Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 21 вересня 2019 року № 111. Ухвалою суду за клопотанням НААУ в особі Ради адвокатів України зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Позивач двічі подавав до суду клопотання про поновлення провадження у справі, обґрунтовуючи це відсутністю підстав для зупинення провадження у справі, оскільки підстави позовів у справах є різними.

Суд відмовив у задоволенні клопотання з тих мотивів, що судове рішення у справі не прийнято, тобто не усунуто обставин, які зумовили зупинення провадження в справі. Апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження з огляду на те, що оскаржуваної ухвали суду першої інстанції немає у визначеному в ст. 294 КАС України переліку ухвал, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду.

Переглядаючи оскаржуване рішення, Верховний Суд виходив із того, що в КАС України закріплено два окремі юридичні механізми оскарження ухвал суду першої інстанції: окремо від рішення суду щодо ухвал, перелік яких визначено у ст. 294 КАС України, та шляхом включення заперечень до апеляційної скарги на рішення щодо ухвал, які не зазначені в ст. 294 КАС України.

Верховний Суд зауважив, що ст. 293 КАС України містить застереження щодо неможливості (недопущення) оскарження окремо від рішення суду ухвал, яких немає в переліку, визначеному в ст. 294 КАС України.

Вирішуючи питання щодо можливості / неможливості оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, яка не передбачена в ст. 294 КАС України, зокрема ухвали про відмову в задоволенні клопотання про поновлення провадження у справі, Верховний Суд вважав за необхідне звернутися до змістового тлумачення положень ст. 294 КАС України у співвідношенні з положеннями Конституції України та загальними засадами адміністративного судочинства.

Законом України від 2 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» викладено в новій редакції, зокрема, ст. 129 Конституції України, якою визначаються основні засади судочинства.

На відміну від попередньої редакції, в якій однією із засад судочинства було визначено «забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом», Конституція України в чинній редакції однією з основних засад судочинства визначає «забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення».

Запроваджені Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» зміни основних засад судочинства знайшли своє відображення в ст. 2 КАС України, у п. 6 ч. 3 якої передбачено, що однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Таким чином, у законодавстві послідовно унормовано засади адміністративного судочинства, які спрямовані на обмеження можливості оскарження окремих процедурних судових рішень (ухвал) суду першої інстанції та забезпечення беззастережного права на апеляційний перегляд справи.

Такі підходи відображені в ст. 294 КАС України, відповідно до п. 11 ч. 1 якої окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо, зокрема, зупинення провадження у справі.

Отже, змістовий аналіз ч. 1 ст. 294 КАС України дає змогу дійти висновку, що використання законодавцем прийменника «щодо» спрямоване саме на визначення переліку тих ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у відкритті апеляційного провадження в цій справі.

Постанова Верховного Суду від 12 березня 2024 року у справі № 640/12926/20 (адміністративне провадження № К/9901/25429/21) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/117598027

Верховний Суд