Кримінальна справа відносно мешканця Вижницького району Чернівецької області пройшла розгляд в усіх трьох інстанціях, і жодна з них не визнала правдивою версію чоловіка про те, що він не мав наміру реалізовувати цигарки. Суд встановив, що навіть за умови споживання ним по дві пачки в день, їх вилученої кількості вистачило би на 14 років.

До того ж суди звернули увагу й на те, що чоловік зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності та має ліцензію на реалізацію алкогольних і тютюнових виробів. А це означає, що він був обізнаний з порядком обігу такої продукції та усвідомлював протиправність своїх дій. 

Вижницький районний суд Чернівецької області в липні минулого року визнав чоловіка винним в незаконному придбанні, зберіганні і транспортуванні з метою збуту незаконно виготовлених цигарок (частина 1 статті 204 Кримінального кодексу України) та ухвалив вирок.

Суди апеляційної та касаційної інстанцій з рішенням суду першої інстанції погодилися та залишили його без змін.

Як встановив районний суд, в травні 2022 року чоловік придбав 7 тисяч пачок цигарок за ціною, значно нижчою від ринкової.

У цей же день, під час перевезення товару до місця зберігання, за порушення ПДР в його автомобіль зупинили працівники патрульної поліції.

Здійснивши огляд транспортного засобу, правоохоронці виявили 14 коробок тютюнових виробів (по 500 пачок в кожній) без марок акцизного податку України та викликали слідчо-оперативну групу.

Місяць по тому, під час обшуку в його помешканні та іншому приміщенні, яке знаходиться в його володінні, слідчі виявили ще 3,5 тисячі пачок цигарок, які також не відповідали вимогам ДСТУ.

Заперечуючи мету збуту, обвинувачений пояснив, що він і раніше придбавав цигарки для себе, родичів та знайомих (на їхнє прохання та за їхній кошт), а також безоплатно давав робітникам на будівництві в селі, віддячуючи за роботу.

Однак Верховний Суд, як і попередні суди, у своїй постанові зазначив, що збут – це будь-які як платні, так і безоплатні форми передачі підакцизних товарів, внаслідок чого вони переходять у володіння і розпорядження іншої особи (наприклад, дарування, обмін, передача в рахунок погашення боргу або як оплата виконаної роботи чи наданих послуг).

Отже, своїми показами засуджений, власне, і  підтвердив, що вчиняв умисні дії з придбання, зберігання і транспортування з метою збуту безакцизних тютюнових виробів, хоча і не визнавав своєї вини у скоєному.

Також Верховний Суд визнав правомірним застосування спеціальної конфіскації належного засудженому на прав власності транспортного засобу, який спочатку, під час огляду місця події, був вилучений, а згодом – арештований, оскільки цей автомобіль використовувався засудженим для перевезення тютюнових виробів і є знаряддям злочину.