Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
26 лютого 2024 року Дніпровським апеляційним судом розглянуто апеляційні скарги прокурора та захисника обвинуваченого на вирок Васильківського районного суду Дніпропетровської області обвинуваченому П. у колабораційній діяльності (частина 5 статті 111-1 Кримінального кодексу України).
Апеляційні скарги захисника та прокурора залишено без задоволення. Колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість вироку Васильківського районного суду Дніпропетровської області.
Нагадаємо, що 17 листопада 2023 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області визнав винним громадянина П. у здійсненні колабораційної діяльності за частиною 5 статті 111-1 Кримінального кодексу України.
Вироком суду встановлено, що 15 квітня 2022 року громадянин П., погодився на пропозицію представників окупаційної адміністрації держави-агресора – російської федерації та представників так званої «лнр», умисно, протиправно та добровільно зайняв посаду «завідувача сектором персоніфікованого обліку, взаємодії з застрахованими особами та обліку платежів страховиків державної установи луганської народної республіки - управління пенсійного фонду луганської народної республіки в Новопсковському районі (міжрайонне)», яку обіймав до листопада 2022 року.
У судовому засіданні обвинувачений П. свою провину при зазначених вище обставинах не визнав. Пояснив, що на займаній посаді він видавав довідки пенсіонерам про заробітну плату для отримання пенсій окупаційної влади. Знав про заборону співпраці з окупантами. Однак, погодився, так як не вважав, що це злочин. Зараз він розуміє, що допомагав окупаційній владі, але тоді не вважав так, оскільки посада не була державною службою і він вважав, що допомагає людям.
Суд враховав поведінку обвинуваченого, який маючи можливість залишитись за кордоном все ж таки самостійно повернувся в Україну. Однак, при цьому не заявив про вчинення будь-яких злочинів окупаційними органами на окупованій території відносно нього чи інших осіб, на облік ТЦСК не став. Суд вважає, що справжньою причиною припинення співпраці з органами окупаційної влади обвинуваченого стало переконання у кінцевій перемозі України у триваючій нині війні. Причиною ж співпраці з окупантами була впевненість у неспроможності України ефективно протистояти збройній агресії рф та намагання, у зв'язку з цим, якомога ефективніше пристосуватись до нової влади.
Обвинуваченому П. призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах та організаціях будь-якої форми власності, будь-які посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних, судових органах та органах, що надають публічні послуги на 10 років з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна на користь держави.