Попри війну, тимчасову окупацію частини території України, виїзд громадян за кордон, внутрішнє переміщення осіб усередині країни, релокацію бізнесу попит на суд у другий рік війни відповідає попиту на суд у довоєнний рік.

На цьому акцентував Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко під час засідання Пленуму ВС, на якому обговорювалися результати діяльності судової влади в минулому році, а також були окреслені пріоритети на 2024 рік.

За словами очільника ВС, у 2023 році судова влада функціонувала в умовах воєнного стану, енергетичної кризи, ракетних обстрілів, перебоїв із фінансуванням, надмірного навантаження та кадрового голоду. При цьому з багатьма викликами, які поставали перед судовою владою, вона впоралася.

Так, у січні 2023 року сталася довгоочікувана подія – сформовано повноважний склад Вищої ради правосуддя, яка майже рік не функціонувала. ВРП провела конкурс на посади членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, яка не здійснювала свої повноваження з осені 2019 року. І вже в червні 2023 року ВККСУ запрацювала.

«Всі ми маємо сподівання, що діяльність цих двох органів у найближчій перспективі приведе до реального заповнення вакансій у судах. Сьогодні вже є позитивні зрушення: ВККСУ проводить конкурс на зайняття 560 вакантних посад суддів у місцевих судах, минулого тижня Комісія почала рекомендувати для призначення на посаду судді перших переможців цього конкурсу», – зазначив Станіслав Кравченко.

Окрему увагу Голова ВС приділив статистичним даним щодо надходження справ у судах усіх інстанцій, які є вражаючими. Так, торік на розгляд судів надійшло майже 4,5 млн справ і матеріалів. Це на 55 % більше, ніж у 2022 році, та дещо навіть перевищує показники 2021 року. Надходження справ до місцевих судів становило 3,8 млн справ у 2023 році, що на 55 % перевищує показники 2022 року та за деякими показниками перевищує дані за 2021 рік. Надходження справ до судів апеляційної інстанції також зросло на 62 % порівняно з попереднім 2022 роком і перевищило показники 2021 року.

«Не менш вражаючою є кількість розглянутих справ», – наголосив Станіслав Кравченко. Так, місцеві загальні суди розглянули 2,9 млн справ, окружні адміністративні – майже 590 тис. справ, місцеві господарські – 179 тиc. справ, апеляційні суди – загалом 537 тис. справ.

Крім того, за всіма видами юрисдикцій показники 2023 року значно перевищують аналогічні показники 2022 року, а окремі з них є більшими, ніж у 2021 році. В минулому році у судах перебував 1 млн 40 тис. адміністративних справ, 283 тис. господарських справ, 1 млн 245 тис. кримінальних проваджень, 1 млн 505 тис. цивільних справ, 1 млн 34 тис. справ про адміністративні правопорушення.

«Попри війну, тимчасову окупацію частини території України, виїзд громадян за кордон, внутрішнє переміщення осіб, релокацію бізнесу, попит на суд в другий рік війни відповідає попиту на суд у довоєнний рік», – зауважив очільник ВС.

За його словами, характерною рисою року, що минув, є доволі істотна кількість суддів, які пішли у відставку. Причини цього здебільшого – втома, вигорання, робота в умовах постійного стресу тощо. 325 суддів було звільнено у 2023 році. Тобто кількість справ істотно збільшується, а кількість суддів значно зменшується.

Що стосується діяльності Верховного Суду, то вона, як наголосив Станіслав Кравченко, характеризується такими ж тенденціями, як і діяльність усієї судової системи: збільшення кількості справ порівняно з минулим роком та її наближення до показників 2021 року. Так, на розгляд ВС надійшло 86 190 справ, а розглянуто було – 86 160. При цьому загальна кількість суддів Верховного Суду – 154, а 24 судді ВС звільнилися у відставку впродовж 2023 року. Середнє навантаження на одного суддю становить 45 справ на місяць, тобто 542 справи на рік.

Крім того, за 2023 рік, сприяючи єдності судової практики, Верховний Суд зміг вирішити значну кількість проблем, які виникають у судовій практиці.

Щодо загальних тенденцій, то в судовій практиці Верховного Суду спостерігається істотне зменшення кількості справ, які стосуються визначення судової юрисдикції. Також усе менше залишається проблем у застосуванні положень КК України.

Крім того, забезпечується єдність судової практики у спорах, які виникають у зв’язку з війною: щодо юрисдикції та порядку отримання компенсації за примусово відчужене (мобілізоване) майно в умовах правового режиму воєнного стану; щодо неможливості зупинення провадження у справі через перебування позивача у складі Збройних Сил України, якщо він наполягає на продовженні розгляду справи; щодо встановлення факту проживання однією сім’єю без шлюбу із загиблим військовослужбовцем.

Буквально в перші місяці після повномасштабного вторгнення Верховний Суд висловив позицію щодо судового імунітету держави-агресора, зробивши висновок про те, що такий імунітет не може позбавляти громадян України права на доступ до суду у спорах, пов’язаних із відшкодуванням шкоди, завданої збройною агресією рф. Згодом у цих правовідносинах було сформульовано низку інших позицій. А у 2023 році в межах господарського судочинства констатовано, що держава-агресор може бути відповідачем у відповідній категорії справ.

У межах цивільного судочинства Верховний Суд вирішує низку спорів, які виникають у трудових та сімейних правовідносинах, з урахуванням особливостей воєнного стану. В умовах повномасштабної війни особливої актуальності набули питання спадкування, і ВС сформулював чимало правових висновків у цих правовідносинах.

У кримінальному судочинстві сформульовано важливі висновки щодо притягнення до кримінальної відповідальності за державну зраду, посягання на територіальну цілісність і недоторканність, призначення покарання за виправдовування збройної агресії російської федерації. Вирішено низку правових проблем у провадженнях щодо корупційних, а також загальнокримінальних злочинів, які набули актуальності під час війни.

«Не менш вагомим поряд із розглядом справ Верховним Судом є забезпечення комунікації із судами й суддями першої та апеляційної інстанцій. Потрібно проактивно обговорювати і вирішувати ті проблеми, які вже сьогодні виникають у судах, не очікуючи їх надходження до ВС», – акцентував Голова ВС.

Також важливий напрям діяльності судової влади – комунікація із суспільством та підвищення рівня довіри громадськості до суду. У 2023 році судова система стикалася з прикрими моментами. Насамперед це стосується негідної поведінки суддів та вчинення ними дій, які суперечать високому званню судді. Суддівська спільнота надала своєчасну категоричну негативну оцінку таким діям, зокрема й у стінах ВС. Однак дії окремих осіб аж ніяк не можуть характеризувати судову владу в цілому.

Крім того, загальне сприйняття довіри до суду в пересічних громадян формується на підставі інформації, яка доступна в медіа, соціальних мережах тощо. 

«Саме тому ми маємо вести діалог із громадянським суспільством, бути відкритими, доступною мовою повідомляти про те, що відбувається в судах. І війна не має бути тому перешкодою. Адже суспільство прагне справедливого судового розгляду, проте не завжди знає про те, що такий справедливий розгляд – це не фантастичне майбутнє, а реальність, яка є вже сьогодні. Довіра до судової влади є тією цінністю, до якої ми маємо спільно прагнути», – зазначив Станіслав Кравченко.

Доповідач звернув особливу увагу на питання незалежності суддів. Ідеться, зокрема, про проведені обшуки в Дніпровському районному суді міста Києва, неприпустимі заяви певних представників центральних органів виконавчої влади, які певним чином порушують норми професійної етики.

Станіслав Кравченко також зауважив, що вже шість років усі чекають на повноцінний запуск ЄСІТС. Він подякував парламенту за законопроєкт про обов’язкову реєстрацію в «Електронному суді», зауваживши, що законодавчі умови функціонування ЄСІТС доволі непогані, тож тепер слово за судовою владою. І цього року потрібно зробити крок уперед у запровадженні електронного судочинства.

Голова ВС висловив вдячність міжнародним партнерам – Раді Європи, Європейському Союзу, Сполученим Штатам Америки, відповідним проєктам ОБСЄ та іншим – за підтримку України в цей надскладний час. У 2023 році наша держава продовжувала отримувати експертну, технічну, військову й гуманітарну допомогу від більшості країн світу.

Крім того, очільник ВС окреслив основні завдання на 2024 рік, серед яких – кадрове наповнення судів, стабільність та єдність практики Верховного Суду, взаємодія і спільне вирішення правових проблем із судами першої та апеляційної інстанцій, посилення комунікації із суспільством.

На завершення виступу Станіслав Кравченко подякував українським суддям і працівникам апаратів судів за великий внесок у здійснення ефективного та справедливого правосуддя в Україні. Також Голова ВС висловив вдячність воїнам, які захищають Україну і завдяки яким вона існує як демократична та правова держава зі своєю Конституцією, на противагу тиранії і диктатурі, а суди продовжують працювати, гарантуючи громадянам доступ до правосуддя.

Результати роботи Великої Палати Верховного Суду за 2023 рік висвітлив Секретар Великої Палати ВС Віталій Уркевич. За його словами, як і в попередні роки, протягом звітного періоду ВП ВС вирішувала важливі в контексті напрацювання єдиної правозастосовної практики завдання.

Так, у 2023-му на розгляд ВП ВС надійшло 609 процесуальних заяв, скарг і справ, 36 % з яких становили надходження в адміністративних справах, 13 % – у господарських справах, 16 % – у кримінальних провадженнях, 35 % – у цивільних справах. Загалом кількість процесуальних звернень у 2023 році збільшилася на 35 % порівняно з 2022 роком.

Торік касаційні суди передали для розгляду Великою Палатою ВС 154 справи, що на 15 % більше, ніж у 2022 році. Близько 40 % справ були передані у зв’язку з необхідністю відступу від правових висновків іншого касаційного суду, у 30 % випадків підставою для передачі справ була наявність виключної правової проблеми, у 20 % – необхідність відступу від правових висновків ВП ВС, а у 10 % – порушення правил предметної чи суб’єктної юрисдикції.

Щодо показників апеляційного розгляду Віталій Уркевич повідомив, що у 2023 році на розгляд Великої Палати ВС надійшло 133 апеляційні скарги (22 % від усіх надходжень до ВП ВС у звітному періоді), з яких 121 апеляційна скарга стосувалася спорів щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Також минулого року на розгляді ВП ВС перебувало вісім скарг (з урахуванням залишків попередніх років) на рішення ВРП, ухвалені за результатами розгляду скарг на рішення Дисциплінарних палат ВРП. Дві такі скарги було розглянуто, розгляд інших продовжується.

Протягом 2023-го Велика Палата ВС розглянула 41 заяву про перегляд судових рішень за виключними обставинами: шість – в адміністративних справах, одну – в господарських справах, 30 – у кримінальних провадженнях і чотири – в цивільних справах.

Усього у звітному періоді ВП ВС розглянула 485 процесуальних звернень і прийняла по суті 183 судові рішення.

Окрім цього, Віталій Уркевич нагадав про найважливіші судові рішення, ухвалені Великою Палатою ВС торік. Серед них – постанови, що містять правові висновки, зокрема, щодо співвідношення та застосування строків давності, передбачених різними частинами ст. 49 КК України; можливості звернення фізичних осіб до суду з використанням КЕП через офіційну електронну адресу; поширення приписів ст. 625 ЦК України на випадки прострочення державою виконання рішення суду, яким підтверджене її грошове зобов’язання з відшкодування шкоди; звільнення відповідача – фізичної особи від сплати судового збору при зверненні з апеляційною чи касаційною скаргою.

Як зауважив Секретар ВП ВС, минулого року відбулися значні зміни в персональному складі Великої Палати у зв’язку з виходом суддів у відставку та завершенням терміну, на який їх було обрано до складу ВП ВС. Розповів Віталій Уркевич і про продовження співпраці між Великою Палатою ВС і Науково-консультативною радою при ВС. Упродовж 2023 року судді ВП ВС підготували 27 звернень до фахівців НКР стосовно підготовки наукових висновків щодо застосування норм права й отримали 111 наукових висновків.

«Роботу Великої Палати в минулому році, на моє переконання, загалом можна вважати результативною, про що свідчить виконання основного завдання із забезпечення єдності судової практики. Пріоритетами в роботі ВП ВС залишаються висока якість і переконливість судових рішень, забезпечення єдності судової практики з метою гарантування верховенства права», – резюмував Віталій Уркевич.

Про діяльність Апарату Верховного Суду та виконання бюджетної програми ВС у 2023 році розповів керівник Апарату ВС Віктор Капустинський.

Насамперед він акцентував, що протягом минулого року працівники Апарату Суду на належному рівні організаційно забезпечували функціонування Верховного Суду як державного органу відповідно до завдань, визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», та функцій, передбачених Положенням про Апарат Верховного Суду.

Віктор Капустинський зупинився на основних результатах роботи Апарату ВС у сферах аналітичного, правового, документального, інформаційно-технічного, фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення, комунікаційної діяльності та інших напрямах.

Зокрема, у 2023-му було підготовано й оприлюднено 94 огляди за результатами систематизації судової практики. До того ж минулого року Верховний Суд, продовжуючи підготовку оглядів практики ЄСПЛ, уперше підготував огляд практики Суду Європейського Союзу. Відповідний напрям роботи надзвичайно важливий у контексті євроінтеграції. Також торік оновили функціонал Бази правових позицій Верховного Суду та покращили її пошукові можливості з використанням штучного інтелекту.

«Окремо хочу виділити перспективний напрям – наприкінці року, до шостої річниці функціонування Верховного Суду, здійснено запуск порталу сучасного права Supreme Observer», – додав керівник Апарату ВС.

Щодо документального забезпечення Віктор Капустинський зазначив, що обіг процесуальних документів і документів загального діловодства у Верховному Суді впродовж 2023 року становив близько одного мільйона матеріалів.

Серед значущих досягнень минулого року – диджиталізація діловодства та архівної справи. За словами Віктора Капустинського, станом на сьогодні частка електронного документообігу з-поміж непроцесуальних документів сягає вже 80 %. «Безсумнівно, пріоритетом залишається впровадження “Електронного суду” та інших підсистем ЄСІТС у наші автоматизовані системи, якісний супровід цих інтеграційних процесів і надання належного рівня підтримки всім користувачам», – наголосив він.

Керівник Апарату ВС зауважив, що реалізація кошторису Верховного Суду здійснювалася згідно з бюджетним законодавством з урахуванням принципів ефективності, результативності, публічності та прозорості, а також виключно на цілі, визначені бюджетними призначеннями. Однак у зв’язку з недоотриманням коштів судового збору та збройною агресією рф проти України у 2023-му не вдалося реалізувати капітальні видатки для завершення проєктів, розпочатих у попередні роки. Фактично станом на кінець минулого року надходження судового збору становили 456 млн грн (лише 61 % від плану).

Окремо Віктор Капустинський вказав, що фінансово-економічне управління опрацювало значну кількість заяв суддів ВС про перерахунок частини суддівської винагороди на підтримку ЗСУ. Загальна сума таких відрахувань з початку повномасштабного вторгнення – понад 468 млн грн.

Ефективною була й кадрова політика. Загалом упродовж минулого року кадровий підрозділ ВС опрацював і підготував понад дев’ять із половиною тисяч наказів та розпоряджень.

У сфері інформаційно-комунікаційної діяльності, як зазначив керівник Апарату ВС, Верховний Суд притримувався принципу інформаційної відкритості. Комунікаційний підрозділ ВС оперативно реагував на виклики й надавав суспільству якісну, повну та обґрунтовану інформацію щодо ситуацій, пов’язаних із роботою Суду.

Багато зусиль працівники Апарату ВС спрямовували на покращення роботи інформаційних сервісів Суду та забезпечення комфортних умов перебування відвідувачів у ВС.

Загалом працівники Апарату ВС вживали належних заходів щодо забезпечення матеріально-технічної, режимно-секретної діяльності, внутрішнього аудиту, ведення персонального військового обліку та бронювання військовозобов’язаних.

Попри всі виклики 2023 року – а їх виявилося чимало – робота Апарату Суду була результативною. Докладено багато зусиль для належного забезпечення організації розгляду судових справ, створення комфортних і безпечних умов для суддів, працівників Апарату та відвідувачів ВС.

На жаль, через оголошення сигналу повітряної тривоги під час виступу керівника Апарату ВС не вдалося озвучити ще певну важливу інформацію про діяльність Апарату Суду у 2023 році. Окрім зазначеного, минулого року було структуровано й оптимізовано розділи офіційного вебсайту Суду, введено в дію нове голосове меню інформаційного центру ВС, облаштовано кімнату для учасників судового процесу у будівлі ККС ВС. Також у 2023 році у КЦС ВС відновила роботу загальна приймальня громадян.

Крім виконання основних завдань, представники ВС активно долучалися до благодійної діяльності та волонтерських ініціатив: плели маскувальні сітки, ставали донорами крові, брали участь у відновленні будинків, пошкоджених унаслідок ворожих обстрілів, тощо.

Також на засіданні Пленуму було затверджено зміни до штатного розпису Апарату ВС, зумовлені змінами кількісного складу суддів Верховного Суду. Крім того, за багаторічну, сумлінну та бездоганну працю, досягнення у професійній діяльності, вагомий особистий внесок у забезпечення роботи Верховного Суду нагородили відзнаками суддів ВС у відставці: Світлану Вус, Надію Данилевич, Василя Огурецького, Володимира Селіваненка, Валерія Сухового, Валентину Щепоткіну й Олега Могильного.

Верховний Суд