Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Північно-західний апеляційний господарський суд надав методичну допомогу в застосуванні законодавства Господарському суду Хмельницької області.
Під час зустрічі, яка відбулася 12 січня 2024 року, судді Північно-західного апеляційного господарського суду Василь Грязнов та Віктор Саврій проаналізували показники роботи суду першої інстанції, а саме кількість залишених без змін та скасованих в касаційному порядку судових рішень суду апеляційної інстанції за 2023 рік за результатами перегляду судових рішень Господарського суду Хмельницької області, а також статистику перегляду в апеляційному порядку судових рішень цього суду.
Судді апеляційного суду акцентували увагу колег на проблемних питаннях застосування норм матеріального й процесуального права та практику Верховного Суду в розрізі окремих судових рішень, скасованих Північно-західним апеляційним судом, постанови якого залишені без змін касаційною інстанцією:
– У справі № 924/1351/20(924/493/22) проаналізовано застосування ст. 651 Цивільного кодексу України у поєднанні з нормами Лісового кодексу України. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ініціювання прокурором позову про розірвання договору тимчасового користування лісами в інтересах держави в особі обласної військової адміністрації (особи, яка не є стороною договору), суперечить приписам ст. 651 Цивільного кодексу України. Обраний прокурором спосіб захисту не може бути визнаним ефективним, оскільки задоволення вимоги про розірвання договору не може призвести до захисту або відновлення порушеного речового права позивача – повернення лісової ділянки у володіння чи користування його власника. У цьому випадку обласна військова адміністрація (розпорядник спірної лісової ділянки) має право прийняти розпорядження щодо розірвання цього договору з підстав недотримання відповідачем вимог чинного законодавства. Враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 29.05.2018 у справі № 915/955/16 та від 15.09.2020 у справі № 911/551/19.
– У справі № 902/1308/22 предметом апеляційного розгляду стала ухвала, якою суд першої інстанції частково задовольнив заяву фізичної особи про вжиття заходів забезпечення позову, з яким позивач мав звернутися до суду у подальшому. Предметом позову мало бути скасування рішення міської ради про реорганізацію комунального підприємства Міський клінічний пологовий будинок, визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора. Скасовуючи ухвалу, апеляційний суд зазначив, що між деякими із запропонованих заходів забезпечення позову і предметом майбутнього позову відсутній зв’язок; частина доводів має перевірятися та встановлюватися виключно під час розгляду справи по суті; заявник не довів обґрунтованості припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав/інтересів позивача.
– У справі № 924/1135/20 апеляційний суд скасував ухвалу суду першої інстанції та відмовив у задоволенні заяви про визнання наказ таким, що не підлягає виконанню та про здійснення повороту виконання постанови Північно-західного АГС. Суд виснував, що надання відстрочки виконання не є підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, оскільки внаслідок цього не припиняється зобов’язання за відповідним наказом. При розгляді питання про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, має бути встановлено чіткий та однозначний факт відсутності обов’язку боржника. Північно-західний АГС також виклав висновок, що стягнутий примусово борг у виконавчих провадженнях не підлягає поверненню, оскільки стягнутий у відповідності до вимог чинного законодавства у сфері примусового стягнення за виконавчими документами. Враховано висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, Верховного Суду – у постановах від 30.10.2020 у справі № 819/150/17, від 12.10.2018 у справі № 910/9026/13.
– У справі № 924/140/22 Північно-західний АГС скасував рішення, яким суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову в частині стягнення штрафних санкцій у доларах США. Виснував, що оскільки у спірних правовідносинах відповідачем є нерезидент – іноземна компанія та валютою розрахунків визначено долар США, то й усі платежі (в тому числі нарахування та сплата штрафних санкцій) слід здійснювати саме у цій валюті (ст.ст. 4,5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», ст. 5 Закону України «Про валюту і валютні операції»). Врахував правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 04.07.2018 у справі № 761/12665/14-ц.
– У справі № 902/1706/13(902/958/20) суд апеляційної інстанції звернув увагу на необхідність надання належної оцінки доводам стосовно обставин добросовісності набувача, що має ключове значення для правильного вирішення спору про витребування майна в порядку ст. 388 Цивільного кодексу України. Колегія суддів дійшла висновку, що критерій наявності родинних зв’язків сторін договору купівлі-продажу спірного майна є доказом того, що відповідач є недобросовісним набувачем і був обізнаний, що магазин з прибудовою не належав продавцю (онукові відповідача) майна. Апеляційний суд виснував, що вчинення членами однієї родини ряду правочинів фактично підтверджує їх обізнаність з обставинами та метою їх укладення, що виключає добросовісність набуття справа власності в порядку ст. ст. 388 Цивільного кодексу України. Водночас запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності відчужувача не є безспірним доказом добросовісності набувача. Враховано судову практику Верховного Суду – постанову від 19.05.2021 у справі № 918/356/20.
Судді апеляційної інстанції зауважили на висновках щодо заяви арбітражного керуючого про відшкодування судових витрат на правничу допомогу. У задоволенні заяви апеляційний суд відмовив, зазначивши, що правові позиції арбітражного керуючого щодо суті спору не змінювалися, як у суді першої, так і в суді апеляційної інстанцій. Арбітражний керуючий, який отримав свідоцтво на право здійснення цієї діяльності (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та має відповідний досвід роботи, має достатньо знань та кваліфікації, щоб самостійно підготувати апеляційну скаргу та взяти участь у судовому засіданні, не залучаючи для забезпечення виконання своїх повноважень адвоката. Враховано позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 09.11.2022 в справі № 910/15050/20.
Під час зустрічі судді першої та апеляційної інстанцій обговорили питання, які виникали під час здійснення судочинства протягом 2023 року, і методична допомога колег–суддів Північно-західного апеляційного господарського суду є корисною й актуальною.
До відома: методична допомога була надана на дотримання законодавчої вимоги (ст. 27 Закону України "Про судоустрій і статус суддів") щодо надання методичної допомоги в застосуванні законодавства місцевим судам.