Попри користь спілкування, інтернет несе і певні ризики. Часом трапляються ситуації неприпустимої агресії, образливі коментарі, ігнорування в чатах і навіть повідомлення з погрозами. Іноді можна це видалити, заблокувати кривдника, вимкнути телефон і займатися іншими справами. Та що робити, коли цькування відбувається постійно? 

Булінг (цькування) – діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої особи  (фізичної особи, яка не досягла 14 років) чи неповнолітньої особи (фізичної особи у віці від 14 до 18 років) та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Кібербулінг – це різновид булінгу (цькування)  із застосуванням засобів електронних комунікацій (соціальні мережі, форуми, чати тощо), що передбачає жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити дитину.

Ознаки кібербулінгу:

• систематичність (повторюваність) діяння;
• наявність сторін – кривдник (кібербулер), потерпілий (жертва кібербулінгу), спостерігачі (за наявності);
• дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Форми прояви кібербулінгу:

• відправка погрозливих та образливого змісту текстових повідомлень;
• розповсюдження (спам) відео та фото відвертого  характеру;
• тролінг (надсилання погрозливих, грубих повідомлень у соціальних мережах, чатах чи онлайн-іграх);
• демонстративне видалення дітей зі спільнот у соцмережах, з онлайн-ігор;
• створення груп ненависті до конкретної дитини.

Дії педагогічного працівника у разі вчинення кібербулінгу

Педагогічні (науково-педагогічні) та інші працівники закладу освіти у разі, якщо вони виявляють кібербулінг, зобов’язані:

• вжити невідкладних заходів для припинення небезпечного впливу;
• за потреби надати домедичну допомогу та викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
• звернутись (за потреби) до територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України;
• повідомити керівника закладу освіти та принаймні одного з батьків або інших законних представників дитини, яка стала стороною кібербулінгу.

Подання заяв або повідомлень про випадки кібербулінгу (цькування) у закладі освіти

Учасники освітнього процесу можуть повідомити про випадок кібербулінгу керівника закладу освіти або інших суб’єктів реагування на випадки кібербулінгу (цькування) в закладах освіти.

У закладі освіти заяви або повідомлення про випадок булінгу або підозру щодо його вчинення приймає керівник закладу.

Повідомлення можуть бути в усній та (або) письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації.

Що робити, якщо ви стали жертвою кібербулінгу:

1. Зберегти свідчення факту кібербулінгу (листування, коментарі, відео матеріали, зробити скриншоти неправдивої інформації).
2. Звернутися до:

• керівника навчального закладу;
• органів Національної поліції із заявою про вчинення адміністративного правопорушення;
• якщо дитина стала жертвою кібербулінгу, варто звернутися до управління/відділу протидії кіберзлочинам Департаменту кіберполіції Національної поліції України у відповідній області або направити електронне повідомлення про вчинення кримінального правопорушення;
• суду для захисту або поновлення своїх порушених прав, якщо питання в досудовому порядку не вирішено.

Особи, які стали жертвами чи свідками кібербулінгу, можуть звернутися за допомогою:

• Національна дитяча «гаряча» лінія:  0 800 500 225  або  116 111 (безкоштовно з усіх мобільних);
• Національна поліція України – 102;
• Контакт-центр безоплатної правничої допомоги – 0 800 213 103.

Відповідальність за вчинення кібербулінгу

За вчинення кібербулінгу до кривдника може застосовуватися відповідальність:

Адміністративна

Тягне за собою накладення штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин. За адміністративні правопорушення дітей до 16 років несуть відповідальність їхні батьки. За свої дії громадяни від 16 років несуть відповідальність особисто.

Кримінальна 

З досягненням 16 років до кривдника мають застосовуватися санкції Кримінального кодексу України, якщо в його діях є ознаки складу кримінального правопорушення. У випадках особливо жорстокого поводження кривдника з жертвою, кримінальна відповідальність настає з 14 років.

Координаційний центр з надання правничої допомоги