Україна та її громадяни обрали чіткий курс – бути частиною європейської спільноти, жити в демократичній, правовій, європейській державі. Наша країна це не тільки декларує, а й робить впевнені кроки на шляху до європейського майбутнього. Одним із компонентів європейського вибору України є дотримання принципу верховенства права.

Про це сказав Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко під час відкриття круглого столу «Правосуддя майбутнього: судова мережа та доступ до правосуддя».

«У слова "правосуддя майбутнього" закладено глибокий сенс. Якщо ми не будемо думати про майбутнє, не будемо розробляти механізми правових змін, які запроваджуватимуться в майбутньому, то нам буде дуже складно справлятися з проблемами сьогодення», – наголосив Станіслав Кравченко.

Модератор заходу – шеф-редактор видавництва «Юридична практика» Рустам Колесник – зазначив, що сьогоднішнє зібрання – перше із серії круглих столів, які заплановано провести. За результатами низки заходів будуть сформульовані пропозиції щодо вирішення проблем правосуддя, зокрема і законодавчим шляхом.

Співмодератор круглого столу – директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України Олексій Кот – акцентував на тому, що сьогодні важливо в колі поважних фахівців окреслити проблемні питання, а на наступних запланованих заходах шукати й знаходити шляхи їх вирішення.

У своїй доповіді Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко одним із ключових викликів сьогодення назвав питання кадрового забезпечення судової системи.

Так, протягом 2023 року суди розглянули 4,3 млн усіх видів звернень та справ, тоді як кількість суддів стає дедалі меншою і зараз становить менш ніж 5 тис.

«Для виконання завдань, покладених на судову владу, необхідно якнайшвидше розв’язувати питання щодо кадрового наповнення судів, інакше є ризик, що в майбутньому з об’єктивних причин (через надмірне навантаження) судді не зможуть належним чином виконувати свої обов’язки», – наголосив Голова ВС.

Також Станіслав Кравченко звернув увагу й на зростання кількості надходжень справ до судів – минулорічний показник надходжень загалом перевищив рівень 2021 року. Така тенденція зумовлена насамперед війною, адже переважна більшість справ, що нині надходять на розгляд судів усіх юрисдикцій, так чи інакше повʼязана з наслідками російської збройної агресії.

Крім того, Голова ВС акцентував на важливій ролі судів у процесі фіксації доказової бази воєнних злочинів, вчинених російськими військовослужбовцями. Правоохоронні органи зареєстрували понад 124 тис. таких проваджень, і в кожному з них суди мають забезпечити належний судовий контроль на етапі досудового розслідування. До того ж уже понад тисячу справ цієї категорії розглянуто по суті судами першої інстанції, 76 вироків щодо воєнних злочинів переглянуто в апеляційному порядку та 8 – в касаційному.

В умовах надмірного навантаження працюють і адміністративні суди: кількість звернень до них у 2023 році сягнула 874 тис. Станіслав Кравченко зауважив, що значна кількість справ, повʼязаних із захистом прав громадян від порушень з боку органів державної влади, – це проблема в багатьох країнах і зумовлена вона, зокрема, встановленням соціальних гарантій, які не підкріплюються відповідними бюджетними асигнуваннями.

Від належного функціонування судів господарської юрисдикції, на переконання Голови ВС, напряму залежить інвестиційний клімат країни та перспективи її подальшого економічного розвитку. Не менш важливу місію сьогодні покладено й на суди цивільної юрисдикції – забезпечити ефективний судовий захист громадянам, що зазнали шкоди внаслідок війни.

«При цьому ми маємо постійно дбати про довіру до суду з боку суспільства. В жовтні минулого року у Верховному Суді було проведено опитування серед учасників судових засідань. Згідно з результатами цього анкетування 80 % респондентів довіряють Суду. Водночас у медіа іноді подаються в рази менші показники. Судова влада має показувати суспільству реальну картину, захищати свої позиції та відстоювати суддівську незалежність, адже без незалежного суду не може бути правової держави», – наголосив Голова ВС.

Голова Касаційного адміністративного суду у складі ВС Михайло Смокович зосередив увагу на ролі функціонування системи адміністративних судів у демократичній правовій європейській державі та майбутньому адміністративної юрисдикції.

Звертаючись до учасників круглого столу, він передусім акцентував, що якщо влада не боїться свого народу – вона створює адміністративні суди, завдяки яким народ може її контролювати. У ч. 5 ст. 125 Конституції України передбачено, що з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди. «Закріплення на конституційному рівні адміністративних судів свідчить про надзвичайну важливість таких судів для держави і її громадян, а також про те, що запровадження адміністративної юстиції є фундаментальною вимогою до демократичного суспільства», – зауважив Михайло Смокович.

Голова КАС ВС нагадав про рішення ЄСПЛ у справі «Крес проти Франції» від 7 червня 2001 року, в якому підкреслено, що судді адміністративних судів мають особливий статус, відмінний від статусу суддів звичайних судів; на практиці вони є як незалежними, так і функціонально незамінними. Відповідно до п. 31 цього рішення в 1980 році рішенням Конституційної ради закріплено функціонування та незалежність адміністративної юрисдикції як один з основних принципів, визнаних у законах, які мають конституційний статус.

Окрім цього, у рішенні «Крес проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що, вочевидь, саме створення та існування адміністративних судів можна назвати найзначнішим досягненням правової держави, особливо через те, що право цих судів ухвалювати рішення щодо дій адміністративних органів було визнано без супротиву.

Також, наголошуючи на вагомості функцій адміністративних судів та необхідності їх подальшої ефективної діяльності, голова КАС ВС висвітлив висновки, наведені в Рішенні Конституційного Суду України від 1 березня 2023 року № 2-р(ІІ)/2023 у справі щодо конституційності певних положень КАС України. У цьому Рішенні КСУ вказав, що завдяки можливості особи в дієвий спосіб оскаржувати акти органів публічної влади, їх посадових і службових осіб, їхні дії або бездіяльність забезпечується підзвітність цих органів та їх посадових і службових осіб за ухвалені ними рішення, вчинені дії або бездіяльність. Саме тому адміністративне судочинство є стрижневим елементом демократичного врядування, а його дієвість – засадничою для будь-якого суспільства, ґрунтованого на правовладді.

З результатами роботи Великої Палати Верховного Суду за 2023 рік учасників заходу ознайомив Секретар Великої Палати ВС Віталій Уркевич. Як він повідомив, минулого року ВП ВС продовжувала виконувати своє головне завдання – забезпечення єдності судової практики. Загалом у 2023 році на розгляді ВП ВС перебувало 608 процесуальних заяв, скарг та справ, розглянуто було 485 матеріалів і прийнято по суті 183 рішення. За цими цифрами стоять виключні правові проблеми, питання щодо визначення юрисдикційності спорів та формулювання нових правових висновків.

Окрім цього, Віталій Уркевич навів кілька ключових висновків ВП ВС. Серед них – висновки щодо компенсації за примусово відчужене майно в умовах правового режиму воєнного стану (постанова від 13 вересня 2023 року у справі № 757/64569/16-ц); повернення в комунальну власність м. Києва об’єкта культурної спадщини – садиби Терещенків (постанова від 12 вересня 2023 року у справі № 910/8413/21); співвідношення та застосування строків давності, передбачених різними частинами ст. 49 КК України (постанова від 2 лютого 2023 року у справі № 735/1121/20); можливості звернення фізичних осіб до суду з використанням КЕП через офіційну електронну адресу (постанова від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22); звільнення відповідача – фізичної особи від сплати судового збору при зверненні з апеляційною чи касаційною скаргою (постанова від 29 листопада 2023 року у справі № 906/308/20).

«Висловлені Великою Палатою ВС правові висновки є надійними дороговказами для судів першої та апеляційної інстанцій і гарантуватимуть прогнозованість та стабільність судової практики», – зазначив Секретар ВП ВС.

Щодо потреби в існуванні та функціонуванні Великої Палати ВС Віталій Уркевич зауважив, що не слід забувати, що ВП ВС діє як своєрідний арбітр між касаційними судами за наявності різних поглядів у контексті тлумачення норм права й правозастосування. До того ж зараз саме ВП ВС забезпечує апеляційний перегляд судових рішень в адміністративних справах, сторонами в яких є вищі органи державної влади – Верховна Рада України, Президент України, а також Вища рада правосуддя, Вища кваліфікаційна комісія суддів України. Крім того, ВП ВС є єдиним органом судового контролю в дисциплінарних провадженнях щодо суддів і має виключну юрисдикцію щодо перегляду рішень національних судів за виключними обставинами з підстави встановлення ЄСПЛ порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Заступник Голови Вищої ради правосуддя Дмитро Лук’янов зупинився на аспектах, які стосуються продовження судової реформи в України в контексті євроінтеграційних процесів. Він, зокрема, розповів про тенденцію до цифровізації правосуддя, навів статистику надмірного навантаження на суди й окреслив результати впровадження Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021–2023 роки.

Заступник Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Руслан Сидорович поділився інформацією про перебіг процедур, розпочатих Комісією минулого року, та зазначив про наявні проблеми в подоланні кадрового голоду в судах. Він, серед іншого, додав, що для пришвидшення процесів заповнення вакантних посад суддів ВККС України вперше запровадила подачу документів для участі в конкурсі на посади суддів апеляційних судів через електронну систему та створила умови для заповнення електронних досьє кандидатів на посаду судді.

Про майбутнє Конституційного Суду України як органу, що здійснює конституційний контроль, розповів суддя КСУ Віктор Городовенко. За його словами, поява органів конституційної юрисдикції – ключовий елемент системи стримувань і противаг, яка постійно розвивається. Також суддя КСУ зауважив, що конституційні суди в будь-якій країні мають забезпечувати сталий розвиток держави, зокрема, шляхом захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина.

Тему щодо реформування мережі судів в Україні в контексті завершення реформування адміністративно-територіального устрою висвітлив Голова Ради суддів України Богдан Моніч. На його переконання, надалі необхідно активізувати розпочату ще кілька років тому роботу з розроблення та обговорення проєктів оптимізації мапи судів України. Це важливо в аспекті рівномірного розподілу навантаження на суддів.

На необхідності ефективного використання суддівського потенціалу, у тому числі інтелектуального, при здійсненні правосуддя наголосив голова Північного апеляційного господарського суду Олег Хрипун. Він висловив думку, що надмірне навантаження на суддів ускладнює ухвалення кваліфікованих рішень. Тож, на його думку, суди мають зосередитися лише на вирішенні фактичних спорів, а не виконувати іншу, наприклад статистичну, роботу.

Голова Херсонського апеляційного суду Олександр Коровайко зупинився на особливостях і перспективах відновлення правосуддя на деокупованих територіях. Він розповів, що з 12 червня 2023 року відновили свою роботу кілька судів Херсонщини, адже потреба в правосудді була нагальною. Налагоджувати роботу цих судів було надзвичайно складно у зв’язку з тим, що їхні приміщення були зруйновані й розграбовані окупантами. Як зазначив Олександр Коровайко, доцільно створити пілотний проєкт (наприклад, на базі Херсонського апеляційного округу) для розроблення покрокового механізму відновлення роботи судів на деокупованих територіях.

Голова Шостого апеляційного адміністративного суду Олена Кузьмишина розповіла про проблему судової системи – втрату кадрового потенціалу, повністю відновити який найближчим часом, за її словами, навряд чи вдасться. Окрему увагу доповідачка приділила питанню про висвітлення діяльності судової влади в медіа, фінансового забезпечення судової системи.

Голова Південно-західного апеляційного господарського суду, голова Асоціації суддів господарських судів України Наталія Богацька висвітлила тему «Господарський суд як спеціалізований економічний суд, що розглядає справи, пов’язані з інвестиційною діяльністю: чи потрібні альтернативи?». Спікерка розповіла, зокрема, про необхідність застосовування європейської практики щодо покращення захисту інтересів інвесторів, чіткого законодавчого регулювання цих питань, запровадження спеціалізації щодо розгляду інвестиційних спорів.

Суддя Великої Палати Верховного Суду Сергій Погрібний у своєму виступі зосередився на механізмах подолання розбіжностей судової практики у ВС та розповів, які фактори впливають на відступи від раніше сформульованих Судом правових висновків.

Про можливість запровадження в Україні транс’юрисдикційного онлайн-розгляду справ розповів директор директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України Олександр Олійник.

Керівник департаменту комунікацій Європейської Бізнес Асоціації (EBA) Оксана Миронько презентувала результати дослідження «Судовий індекс» та надала коментарі й пропозиції від бізнесу в контексті верховенства права. Нині інтегральне значення індексу – 2,73 з 5 можливих, як і у 2022 році, та на 0,22 більше, ніж у 2021 році.

До обговорення в межах круглого столу долучився заступник голови Комітету ВРУ з питань правової політики Павло Павліш, який розповів про результати реалізації Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021–2023 роки. Він відзначив позитивні результати роботи ВККС України та зазначив, що зараз у Комітеті вже створено робочу групу щодо реформування юридичної освіти, що надалі вплине на розвиток усієї судової системи.

Секретар судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Олександр Баранець акцентував на пріоритетних напрямах роботи господарських судів загалом і КГС ВС зокрема, а також на питанні захисту прав інвесторів. Доповідач навів деякі статистичні дані, які характеризують діяльність господарської юрисдикції. Так, наприклад, якщо у 2022 році одна справа у КГС ВС розглядалася в середньому 55 днів, то у 2023-му – вже 45 днів. Тобто спостерігається зменшення строків розгляду справ у КГС ВС. Середній строк розгляду справи господарськими судами всіх інстанцій становить 8 місяців.

В’ячеслав Краглевич, який є партнером «EQUITY», виступив із доповіддю «Незалежний суд очима адвоката» та запропонував шляхи вирішення наявних проблем.

Суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Василь Крат розмірковував над тим, яким має бути суддя через 10–12 років, та про можливості використання ШІ як у національному, так і в міжнародному судочинстві. Його колега – суддя ВС у КЦС Олена Ситнік – наголосила на тому, що без системного підходу до реформування судової системи не буде результату, якого всі очікують.

Заступники голови МКАС при ТПП України Інна Ємельянова та Володимир Нагнибіда розповіли про місце й роль альтернативних механізмів вирішення спорів, а також про розгляд інвестиційних спорів.

Суддя Великої Палати ВС Олег Ткачук назвав умови, за яких можливо оптимізувати та збалансувати судове навантаження і висвітлив питання щодо необхідності створення системи військової юстиції.

Заступник голови правління АТ «Ощадбанк» Арсен Мілютін розповів про проблемні питання судової системи з погляду бізнесу.

Під час круглого столу Голова ВС Станіслав Кравченко нагородив членів Науково-консультативної ради при ВС Андрія Гриняка, Олексія Кота та Василя Шакуна почесними грамотами з врученням пам’ятних знаків.

Круглий стіл «Правосуддя майбутнього: судова мережа та доступ до правосуддя» організований видавництвом «Юридична практика» за підтримки Верховного Суду, Вищої ради правосуддя й Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України.

Відео заходу – https://www.youtube.com/watch?v=821FcQ1uImo.

Верховний Суд