Про це сказав заступник Голови Вищої ради правосуддя Дмитро Лук’янов під час засідання круглого столу «Правосуддя майбутнього: судова мережа та доступ до правосуддя».

Він нагадав, що Вища рада правосуддя відновила свою роботу рік тому. До 15 січня 2023 року орган суддівського врядування не працював через відсутність повноважного складу.

Дмитро Лук’янов наголосив на тому, що в Україні необхідна зміна законодавства для того, щоб запобігати ризикам втрати повноважень конституційним колегіальним органом влади.

«Неприпустимо, щоб конституційний орган не виконував свої функції через проблеми, які виникають у зв’язку з відсутністю повноважного складу. В багатьох європейських державах у законодавстві передбачені відповідні запобіжники. Ситуація, коли орган влади у судовій системі не функціонує, та ще й в умовах війни, надзвичайна», - сказав Дмитро Лук’янов.

Він  нагадав, що завершила свою дію «Стратегія розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021-2023 роки». Деякі з поставлених у ній завдань не були виконані з об’єктивних причин: світова пандемія коронавірусної хвороби 2019 році, повномасштабна війна росії проти України у 2022 році.

Одне з невиконаних завдань – оптимізація мережі судів для створення балансу між їх кількістю, розташуванням і якістю роботи. Тож не вирішена проблема оптимального навантаження на кожен суд.

Наприклад, до Печерського районного суду м. Києва у 2023 році надійшло майже 62 тис. справ, де фактично працює 19 суддів при штатній чисельності 36 суддів. Таким чином в середньому на одного суддю припадає 3257 справ. Водночас є суди, де значно менше навантаження, наприклад, Коломацький районний суд Харківської області отримав за рік 359 справ на 2 суддів, які там працюють (180 справ на суддю).

Ситуація з надмірним навантаженням судів негативно впливає на реальний доступ громадян до правосуддя, на якість судових рішень. Вирішення проблеми можливе при заповненні вакансій (цим займається сформована ВРП ВККСУ) та проведенні оптимізації мережі судів.

Дмитро Лук’янов поінформував, що в судовій системі працює 4910 суддів, а суддівських вакансій – 2249. Найбільша проблема в апеляційних судах, де здійснюють правосуддя 654 судді, а вакансій – 703.

Ситуація погіршується ще й тому, що в середньому щодня звільняється один суддя. У 2023 році у відставку пішли 325 суддів, ще 26 суддів звільнилися за власним бажанням. Лише 7 суддів звільнено за особливими обставинами, зокрема, внаслідок вчинення істотного дисциплінарного проступку.

Він також звернув увагу на те, що через війну, окупацію територій в Україні не працює 160 судів, а серед 597 судів, які функціонують, 35 апеляційних, 562 – місцевих суди.

Дмитро Лук’янов також акцентував, що 107 місцевих судів досі мають назви, які не відповідають законодавству щодо декомунізації (ленінські, суворовські, червоноармійські, московські). Ця ситуація потребує розв’язання в рамках проведення оптимізації мережі судів.

Дмитро Лук’янов зазначив, що на розвиток судової системи в подальшому впливатимуть три чинники.

Перший: війна та її наслідки. З’являться нові категорії справ, значно зміниться структура населення.

Другий: перспектива вступу України до Європейського Союзу. Відбуватиметься адаптація судової і правової системи до вимог ЄС.

Третій: цифровізація правосуддя, вплив штучного інтелекту.

Круглий стіл організований видавництвом «Юридична практика» за підтримки Верховного Суду, Вищої ради правосуддя й Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України.

Вища рада правосуддя