Час і місце відкриття спадщини, обчислення строків для прийняття спадщини, встановлення фактів прийняття спадщини – судову практику стосовно таких питань висвітлила суддя Великої Палати Верховного Суду Ольга Ступак під час вебінару «Спадкове право. Оновлена версія».

За словами доповідачки, в умовах воєнного стану особливої актуальності набули питання щодо відкриття та прийняття спадщини, зокрема щодо встановлення моменту виникнення права на спадщину.

Так, у постанові від 22 березня 2023 року у справі № 463/6829/21-ц Касаційний цивільний суд у складі ВС навів висновок, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником із часу відкриття спадщини, а документом, що підтверджує право власності на спадкове майно, є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Щодо місця відкриття спадщини, розташованої на непідконтрольній Україні території, суддя ВП ВС зазначила: якщо місце відкриття спадщини розташоване на непідконтрольній Україні території, то спадкоємець має право звертатися із заявою про прийняття спадщини в будь-якому місті на території України (вільній від окупації) до державного, приватного нотаріуса, а в сільських населених пунктах – до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування (постанова КЦС ВС від 13 листопада 2023 року у справі № 638/7337/21).

Окрім цього, як зауважила Ольга Ступак, сьогодні, коли значна кількість громадян України вимушено виїхала за кордон, частіше виникають проблеми з прийняттям спадщини за обставин, коли спадкодавець на час смерті проживав за межами України, а до складу спадщини входять права на нерухоме майно, розміщене на території України. У такому разі для прийняття спадщини спадкоємець має звернутися з відповідною заявою до компетентного органу, уповноваженого на вчинення нотаріальних дій, за місцезнаходженням нерухомого майна в Україні. Такий висновок викладено в постанові Об’єднаної палати КЦС ВС від 13 березня 2023 року у справі № 398/1796/20.

Зупинилася суддя і на постанові КЦС ВС від 9 лютого 2022 року у справі № 709/769/19. У ній вказано, що чинне законодавство не позбавляє спадкоємця права направити заяву про прийняття спадщини за допомогою засобів поштового зв’язку, а також подати її через орган місцевого самоврядування. Спікерка додала, що в цьому контексті важливий саме зміст заяви про прийняття спадщини, а не спосіб її подання.

Стосовно строку для відкликання заяви про відмову від спадщини доповідачка наголосила, що така заява може бути відкликана протягом строку для прийняття спадщини. Законодавство не передбачає визначення додаткового строку для відкликання заяви про відмову від прийняття спадщини за заповітом (постанова КЦС ВС від 17 січня 2022 року у справі № 932/5274/20).

Також Ольга Ступак розповіла про судову практику щодо визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.

Насамперед суддя зазначила, що незмінною позицією ВС є те, що підставою для визначення додаткового строку для прийняття спадщини мають бути саме об’єктивні та непереборні обставини. Тому кожна з обставин, яку позивач наводить як підставу для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, потрібно перевіряти крізь призму об’єктивності та непереборності цієї обставини в конкретній ситуації.

Зокрема, спікерка навела кілька справ, у яких ВС визначив додатковий строк для прийняття спадщини.

Наприклад, у постанові КЦС ВС від 16 серпня 2023 року у справі № 758/13293/18 достатньою правовою підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини передусім наведена така обставини, як необхідність отримання свідоцтва про смерть спадкодавиці з апостилем, оскільки її смерть настала за кордоном. А в постанові КЦС ВС від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17 наведено, що народження дитини позивачкою незадовго до смерті спадкодавця, її лікування в умовах стаціонару в період строку для подання заяви про прийняття спадщини є поважними причинами та такими, що створюють істотні труднощі для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Детальніше з відповідною судовою практикою можна ознайомитися в презентації Ольги Ступак – https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2024_prezent/Sud_prakt_misce_chas_vidkr_spadschina.pdf.

Захід, організований видавництвом «ECUS», відбувся під патронатом ГО «Цивілістична платформа».

Верховний Суд