Позов щодо звернення стягнення на предмет іпотеки не є за своєю суттю зверненням до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, щодо отримання згоди на реалізацію майна боржника в порядку положень ч. 5 ст. 41 КУзПБ, а тому задоволення такого позову матиме наслідком недотримання положень ч. 6 ст. 41 КУзПБ щодо того, що задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство.

На це звернула увагу судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

У справі, що розглядалася, ухвалою господарського суду у справі про банкрутство ПрАТ «Готель "Салют"» в повному обсязі визнано грошові вимоги НБУ як такі, що забезпечені заставою майна боржника (нежитлові будівлі готелю «Салют»).

Грошові вимоги НБУ до боржника ґрунтувалися на невиконанні банком зобов’язань за кредитними договорами, для забезпечення виконання яких між НБУ, банком та боржником було укладено договір іпотеки. Предметом іпотеки є нежитлові будівлі готелю «Салют», право власності на які належить боржнику.

НБУ звернувся до господарського суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки. Місцевий господарський суд задовольнив позов Національного банку України в межах справи про банкрутство ПрАТ і звернув стягнення на предмет іпотеки – нежитлові будівлі готелю «Салют» шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження».

Апеляційний суд скасував це рішення та відмовив у задоволенні позову, вказавши, що розгляд заяви про надання дозволу на звернення стягнення на майно боржника, яке є предметом забезпечення, належить до питань, притаманних процедурам банкрутства, тому не підлягає розгляду в порядку відокремленого позовного провадження за правилами ГПК України.

Розглянувши касаційну скаргу НБУ, КГС ВС зазначив, що відповідно до положень ч. 6 ст. 41 КУзПБ задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство.

Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (ч. 5  ст.  41 КУзПБ).

Не можна вважати правомірними дії державного виконавця щодо звернення стягнення на предмет іпотеки боржника, який перебуває у процедурі банкрутства, на підставі лише положень Закону України «Про виконавче провадження», без врахування процедур і положень КУзПБ, норми якого мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Позовні вимоги НБУ в цій справі спрямовані на задоволення вимог, які забезпечені іпотекою у спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження».

З наведеного вище КГС ВС дійшов висновку, що позов у цій справі не є за своєю суттю зверненням до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, щодо отримання згоди на реалізацію майна боржника в порядку положень ч. 5 ст. 41 КУзПБ, а тому задоволення такого позову матиме наслідком недотримання положень ч. 6 ст. 41 КУзПБ щодо того, що задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство.

Наведені обставини свідчать про правильне застосування судом апеляційної інстанції приписів частин 5, 6 ст. 41 КУзПБ при прийнятті оскаржуваної постанови.

З урахуванням наведеного КГС ВС відступив від висновку, викладеного в постанові КГС ВС від 11 червня 2020 року у справі № 917/1369/17, щодо можливості задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки за умови, що стосовно іпотекодержателя відкрито провадження у справі про банкрутство.

Постанова КГС ВС від 4 жовтня 2023 року у справі № 910/20057/16 – https://reyestr.court.gov.ua/Review/114020700.

Верховний Суд