Чималу частину воєнних злочинів проти цивільного населення становлять злочини, пов’язані із сексуальним насильством. Це нова категорія справ, тому, розглядаючи їх, слід враховувати багато особливостей. Зокрема, те, що сексуальне насильство в цьому випадку (і це загальновизнано) є однією з форм військової тактики та зброєю на війні, і його застосовують з метою пригнічення морального духу осіб. Найчастіше жертвами стають жінки та діти, які особливо чутливо сприймають будь-яку згадку про пережите. З огляду на це інколи ускладнюється розгляд справ, оскільки постраждалі можуть бути психологічно не готові розповідати про пережите. Труднощі виникають ще й через те, що не завжди є можливість зібрати докази злочину та передати їх до суду для подальшого розгляду справи. Особливо якщо мова йде про постраждалих осіб, які перебували на тимчасово окупованих територіях.

Про це розповіла суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді Надія Стефанів під час виступу на конференції «Впровадження гендерного підходу в систему правосуддя».

Надія Стефанів звернула увагу учасників заходу на особливості застосування Протоколу Берклі, який містить принципи збору й перевірки доказів під час розслідування порушень міжнародного кримінального права, прав людини та гуманітарного права, з використанням електронних цифрових даних. Його розробила школа права Університету Каліфорнії в Берклі разом із представниками ООН.

На переконання судді, необхідно, щоб при розгляді таких справ діяла презумпція правдивості показань потерпілих. У цьому випадку рівень травматизації особи – мінімальний. Крім того, зважаючи на особливості вчинення воєнних злочинів, неможливо говорити про надання добровільної згоди потерпілими, як це відбувається в загальнокримінальних злочинах, оскільки в них фактично немає права вибору.

Коли учасники конференції обговорювали питання щодо прийнятності доказів, а саме використання судом доказів із відкритих та електронних джерел, особливості перевірки їх автентичності чи надійності, Надія Стефанів наголосила на тому, що міжнародні суди, наприклад ЄСПЛ, вже розглядали справи щодо оцінки походження і процедури збору доказів з відкритих джерел як гарантії їх автентичності.

На конференції також дискутувалися питання про впровадження гендерного підходу в діяльність установ системи правосуддя України, організацію судових процесів у гендерно чутливих справах і протидію сексуальним домаганням та іншим формам неадекватної поведінки в судах з урахуванням кращого міжнародного досвіду.

Захід організовано ДСА України спільно з Міжнародною асоціацією судового адміністрування за підтримки проєкту ЄС «ПРАВО-JUSTICE II» і програми USAID «Справедливість для всіх».

Відео заходу доступне за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=T7C3GxCx_-Y.

Верховний Суд