У Києві відбулося підсумкове у 2023 році засідання Ради безбар’єрності "Безбар’єрність для всіх: пріоритетом 2024 року стануть доступні послуги в кожній громаді" за участю першої леді України Олени Зеленської та під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. Засідання пройшло за участі Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука, Міністрів, Голів профільних комітетів Верховної ради, офіційних представників системи ООН в Україні, представників судової влади і центральної виборчої комісії, міжнародних організацій, Ради Європи, високоповажних послів Європейського Союзу і Канади, начальників обласних військових адміністрацій, представників громадянського суспільства. Члени Уряду презентували результати реалізації флагманських проєктів із запровадження безбар’єрності, а також — плани на наступний рік.

Свої напрацювання у цьому напрямку представили міністерства: охорони здоров'я, соціальної політики, внутрішніх справ, цифрової трансформації, культури та інформаційної політики, мінекономіки, молоді та спорту, у справах ветеранів, розвитку громад, територій та інфраструктури, освіти й науки, оборони, обласні військові адміністрації та інші учасники масштабного проєкту.

Від Ради суддів України участь в підсумковому засіданні взяла секретар Ради Олена Журавська. Державну судову адміністрацію України на заході представив заступник Голови ДСА України Максим Пампура.

Олена Журавська вважає, що вже те, що зазначене питання отримало широке обговорення у суспільстві, має підтримку на рівні уряду та парламентарів і патронат від першої леді України пані Олени Зеленської, свідчить про глибоку зацікавленість державних структур у забезпеченні безбар'єрних рішень для громадян України.

Вона також зазначила, що безбар'єрність у судовій системі, це – найперше, забезпечення безперешкодного і вільного доступу громадян до правосуддя.

Олена Журавська також звернула увагу на те, що питаннями безбар'єрності у судовій системі, а особливо в судах, Рада суддів України опікується вже тривалий час, а сфера її інтересів сягає від забезпечення безперешкодного фізичного доступу громадян до приміщень судів, особливо це стосується маломобільних груп населення, до цифровізації судочинства, яке полягає у спрощенні процесуальних процедур та механізму подачі позовних документів.

Олена Журавська зазначила, що рішенням Ради суддів України від 5 червня 2020 року № 37 схвалено "Рекомендації робочої групи із забезпечення доступності суду i судової процедури для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення щодо застосування ДБН—2018 B.2.2-40:2018 "Інклюзивність" у судових установах".

Вказані Рекомендації активно застосовуються судами при плануванні простору в приміщеннях, а підтримка міжнародних партнерів дозволяє реалізувати цілий ряд ініціатив, які скеровані на підтримку "безбар'єрності", котра полягає у підвищенні якості надання судових послуг і здійсненні судочинства.

"Доступність є одним із головних чинників прав людини. А тому забезпечення для всіх без виключення осіб права на справедливий захист через забезпечення безбар'єрності суду є пріоритетним напрямом судового адміністрування вже багато років, бо доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України. І для судової влади забезпечення безбар'єрності суду – це не тільки доступ до приміщення суду – це забезпечення, найперше, доступу до судових послуг, створення належних умов перебування громадянина у судовій установі, до якої вона звертається за найголовнішим – відновленням своїх прав, захистом честі та гідності", - прокоментував перебіг засідання заступник Голови ДСА України Максим Пампура.

Він також зазначив, що забезпечення безбар'єрності в судовій владі тісно пов'язане з вирішенням тих завдань, які стоять перед міністерствами та структурами органів державної влади, тому ДСА України як орган, що займається, організаційним, матеріально-технічним та фінансовим забезпеченням судів України, тісно співпрацює з тими, хто реалізовує інноваційні напрямки забезпечення роботи судів.

"Безбар'єрним правосуддя стає також завдяки функціонуванню елементів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. На сьогодні впроваджено підсистеми "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистему відеоконференцзв’язку, які успішно функціонують та суттєво розширюють можливості безбар’єрного доступу до правосуддя, зокрема маломобільним групам населення, оскільки дозволяють подавати і отримувати від суду документи виключно в електронній формі, а також брати участь у судових засіданнях у режимі відеоконференцзв’язку, без необхідності особистої присутності у залі. В умовах воєнного стану – це одне з найбільш просунутих рішень забезпечення безперешкодного доступу громадян до правосуддя", - вважає Максим Пампура.

Нагадаємо, що Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору до 2030 року ініційована першою леді України Оленою Зеленською. Стратегія спрямована на формування фізичної, інформаційної, цифрової, соціальної та громадянської, економічної та освітньої безбар’єрності для всіх груп населення.

Метою політики безбар’єрності є створення безперешкодного середовища для всіх груп населення, забезпечення рівних можливостей кожній людині реалізовувати свої права. Йдеться про доступ людини до роботи, інформації, освіти, сфери послуг, можливість вільно пересуватися в просторі, соціалізуватися та залучатися в життя громади. Політика безбар’єрності має стати наскрізною та включатися до всіх довгострокових рішень та програм на національному та місцевому рівні.

За інформацією Ради суддів України та Державної судової адміністрації України