Постанови суду апеляційної інстанції, прийняті за результатом перегляду ухвал суду першої інстанції щодо затвердження плану реструктуризації боргів фізичної особи, постановлених у загальному порядку, визначеному кн. 4 КУзПБ, не підлягають касаційному оскарженню.

Водночас апеляційний і касаційний перегляд постанов апеляційного господарського суду, прийнятих за результатами перегляду ухвал суду першої інстанції про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з одночасним затвердженням плану реструктуризації або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, постановлених у підготовчому засіданні в порядку абз. 4 п. 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ  (за спрощеною процедурою), прямо передбачений положенням абз. 5 цього пункту.

Такого висновку дійшла судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.  

У справі, що розглядалася, ухвалою господарського суду, залишеною без змін постановою апеляційного господарського суду, було затверджено план реструктуризації боргів фізичної особи у справі про її неплатоспроможність. Банк як кредитор боржника оскаржив зазначені судові рішення в касаційному порядку.

КГС ВС зазначив, що наведений у ч. 3 ст. 9 КУзПБ перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.

Отже, положеннями КУзПБ не передбачено можливості оскарження в касаційному порядку постанови апеляційного суду, прийнятої за результатом апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції щодо затвердження плану реструктуризації боргів фізичної особи в межах основного провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Водночас у п. 5 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ виділено спрощений порядок звернення фізичною особою – боржником до господарського суду із заявою про його неплатоспроможність та, відповідно, спрощений порядок розгляду такої заяви судом, адже в підготовчому засіданні господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з одночасним затвердженням плану реструктуризації або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

В абз. 5 п. 5 цього розділу передбачено, що зазначені ухвали можуть бути оскаржені в апеляційному та касаційному порядку відповідно до ГПК України.

Таким чином, законодавець виокремив спрощений порядок звернення фізичною особою – боржником до суду із заявою про неплатоспроможність і розгляду цієї заяви, а також встановив можливість апеляційного та касаційного оскарження ухвали суду, прийнятої за результатом підготовчого засідання.

У цій справі касаційна скарга банку подана на постанову апеляційного господарського суду та ухвалу господарського суду першої інстанції (про затвердження плану реструктуризації боргів фізичної особи в загальному порядку), тобто на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню відповідно до ч. 3 ст. 9 КУзПБ.

Положення статей 287 та 296 ГПК України не передбачають закриття касаційного провадження з наведених підстав, але в разі здійснення касаційного перегляду зазначених постанови та ухвали про затвердження плану реструктуризації боргів фізичної особи суд касаційної інстанції буде діяти не як «суд, встановлений законом» у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини.

У зв’язку з цим касаційне провадження за касаційною скаргою банку на зазначені судові рішення підлягає закриттю.

Ухвала КГС ВС від 11 жовтня 2023 року у справі № 922/4460/21 – https://reyestr.court.gov.ua/Review/114678914.

Верховний Суд