Відновлення перевірок, алгоритм дій у випадку втрати первісних документів, законодавчі зміни воєнного часу, податкове навантаження – ці та інші питання розглянули на конференції «Воєнний стан: податкові виклики».

Виступаючи з вітальним словом, секретар судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Раїса Ханова зазначила, що під час шестирічної діяльності судової палати судді працювали в умовах введення та застосування особливих правил оподаткування, карантину та збройної агресії рф.

Секретар палати поінформувала, що починаючи з 15 грудня 2017 року на розгляд судової палати надійшло 131 328 заяв і справ, а розглянуто – 128 446 справ та матеріалів. Доповідачка також зазначила, що статистичні дані вказують на підвищення показників цифровізації. Так, у 2021 році кількість справ, поданих через підсистему «Електронний суд», становила 2,47 % загальної кількості справ, що надійшли на розгляд, у 2022 році – 22,9 %, а в 2023 році – становить 34,2 %. З набранням чинності 18 жовтня 2023 року змін до КАС України очікується збільшення кількості поданих заяв і скарг через підсистему «Електронний суд», що сприятиме економії коштів як для суду, так і для учасників справи.

Також суддя розповіла про стратегію реалізації податкової політики та розвитку судової практики в умовах збройної агресії проти України.

Говорячи про оподаткування в умовах проведення АТО, ООС та під час воєнного стану, Раїса Ханова, зокрема, звернула увагу на рішення від 30 березня 2018 року у зразковій справі № 812/292/18. У цій справі Суд дійшов висновку про звільнення від відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо сплати єдиного внеску в разі перебування платника на обліку в податкових органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилася АТО, за визначеним переліком з огляду на пряму дію п. 9.4 розд. VIIІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (від 8 липня 2010 року № 2464-VI), який забороняв притягнення до відповідальності за невиконання обов’язків платника єдиного внеску. Суддя акцентувала, що після розгляду цієї справи Верховна Рада України внесла відповідні зміни до Закону України № 2464‑VI з виключенням вказаної норми.  

За словами доповідачки, масовими є судові спори щодо втрати документів, спричиненої проведенням бойових дій у регіоні, де розташоване підприємство платника. Наприклад, у справі за позовом товариства до ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, відсутність втрачених документів зумовила необхідність нового розгляду справи з метою відновлення первинних документів.

Суддя також розповіла, що за загальним правилом ФОП самостійно нараховують та сплачують податки, однак таке загальне правило не застосовується, якщо ФОП фактично мають місце проживання на непідконтрольній території України, де не працюють державні органи та національна банківська система, що робить неможливим здійснення такою особою відрахування податкових зобов’язань до державного бюджету. Тому законодавець і поклав обов’язок на юридичних осіб виступати податковими агентами щодо такої категорії платників податку (підпункт 38.9 п. 38 підрозділу 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України).

Окрему категорію справ, на якій акцентувала доповідачка, становлять справи, пов’язані з митним оформленням ввезення товарів, зокрема щодо встановлених умов для звільнення від сплати ввізного мита та податку на додатну вартість, які передбаченні Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» (від 24 березня 2022 року № 2142-ІХ).

Крім того, особливого значення набуває підтримання функціонування виробничих потужностей та збереження економічної системи підприємств оборонного комплексу. Непоодинокими є випадки звернення податкового органу з позовами про стягнення податкового боргу з таких підприємств, отримання дозволів на реалізацію їх активів, що викликає занепокоєння щодо цього. Ця проблема, як зауважила Раїса Ханова, потребує спеціального правового регулювання.

Модеруючи захід, ініціатор конференції суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Наталія Блажівська зазначила, що конференція «Воєнний стан: податкові виклики» є фактично підсумковою в цьому році і завершує серію проведених протягом року конференцій з найактуальніших питань щодо оподаткування. Важливість фахового діалогу суддів, науковців, адвокатів та представників контролюючих органів важко переоцінити. А тому на цей захід до обговорення представлені актуальні питання податкового законодавства та судової практики з розгляду податкових спорів.

Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Ірина Желтобрюх розповіла про розвиток практики в податкових спорах та знакові рішення КАС ВС за 2023 рік.

Доповідачка звернула увагу на постанову Великої Палати Верховного Суду від 1 березня 2023 року у справі № 925/556/21, яка стосувалася юрисдикції спорів про відшкодування шкоди. Суддя зазначила, що ВП ВС провела певну градацію цих спорів і дійшла висновку, що вимоги про стягнення збитків можуть мати різну правову природу. У певних випадках можуть бути способом захисту в публічно-правових відносинах, якщо вони містять вимогу про ефективний спосіб відновлення права саме платника податку. А в інших випадках, коли йдеться лише про деліктне зобов’язання або, наприклад, якщо позивач ніяким чином не пов'язаний безпосередніми відносинами з контролюючим органом, то такі вимоги є підсудними господарському суду.

Наступне знакове рішення 2023 року, про яке розповіла Ірина Желтобрюх, стосувалося строків звернення до суду в категорії відшкодування заборгованості з ПДВ та нарахування пені щодо такої заборгованості. Так, у постанові ВП ВС від 19 січня 2023 року у справі № 140/1770/19 зроблено висновок, що предметом оскарження в такому випадку є відповідна бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Суддя також ознайомила слухачів із правовими позиціями, висловленими судовою палатою КАС ВС. Зокрема, звернула увагу на постанову КАС ВС від 23 лютого 2023 року у справі № 640/17091/21, у якій Суд дійшов висновку, що оскарження платником податків наказу про проведення перевірки є запереченням обставин, що зумовили звернення податкового органу з відповідною заявою, але не є спором про право в розумінні п. 2 ч. 4 ст. 283 КАС України.

Зупинилася доповідачка і на постанові КАС ВС від 24 липня 2023 року у справі № 821/850/18, у якій колегія суддів дійшла висновку, що датою, з якої обчислюється 1095-денний строк на перевірку і на стягнення заборгованості, є дата фактичної сплати узгодженої суми податкового зобов’язання.

У постанові КАС ВС від 26 вересня 2023 року у справі № 640/7520/21 судова палата підтвердила попередній висновок, відповідно до якого норми підпункту 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 ПК України не скасовують дію норми, якою встановлено (змінено) податок. Колізії між такою нормою та принципом стабільності немає, оскільки принцип стабільності застосовується в системному зв’язку з іншими принципами податкового законодавства.

Про новітні підходи судової практики КАС ВС щодо фінансової політики в умовах воєнного стану, які стосуються правових режимів, виконання зобов’язань та звільнення платників від відповідальності, розповів суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Ігор Дашутін.

За словами спікера, ВС тлумачить відповідні правові режими в контексті митного оформлення під час переміщення окремих товарів, робіт, послуг з території України на тимчасово окуповану територію, а також забезпечення позову з метою підтримання надійного функціонування виробничих потужностей і збереження суб’єктів економічної системи.

Суддя ознайомив слухачів із правовою позицією, викладеною в постанові ВС від 27 квітня 2023 року у справі № 140/8127/22. Колегія суддів зазначила, що період дії режиму воєнного стану та руйнування економіки України в нинішніх складних для країни умовах вимагають безперервного виробництва матеріальних активів і насичення коштами фінансової системи країни, тому особливого значення набуває підтримання надійного функціонування виробничих потужностей та збереження суб’єктів економічної системи.

Ігор Дашутін звернув увагу на постанову ВС від 27 квітня 2023 року у справі № 820/1782/17, в якій Суд вказав, що підпунктом 4 п. 12.4 ст. 12 Закону України «Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» Кабінету Міністрів України надано право під час тимчасової окупації тимчасово обмежувати саме поставки окремих товарів (робіт, послуг) та/або під окремими (всіма) митними режимами з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію.

Виконання зобов’язань в умовах воєнного стану, як зазначив Ігор Дашутін, зокрема, стосується оподаткування податком на додану вартість, якщо ліквідовано основні виробничі або невиробничі засоби під час переміщення вантажів через лінії зіткнення, а також звільнення від обов’язку сплати митних платежів на період дії воєнного стану.

У цьому аспекті доповідач висвітлив постанову ВС від 28 червня 2023 року у справі № 160/11478/22, в якій Суд зробив висновок, що в разі якщо подана з метою митного оформлення ввезеного товару митна декларація датована в період з 1 квітня по 1 липня 2022 року, то задекларований за цією митною декларацією товар підпадає під дію Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» (від 24 березня 2022 року № 2142-ІХ), оскільки виконуються законодавчо встановлені умови для звільнення від сплати ввізного мита та податку на додану вартість.

Говорячи про звільнення від відповідальності в умовах воєнного стану, Ігор Дашутін навів як приклад постанову ВС від 4 жовтня 2023 року у справі № 160/19575/22. З огляду на системний аналіз положень Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225, Суд зазначив, що його прийняття зумовлене необхідністю підтвердження платниками можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов’язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності тощо. Метою такої процедури є убезпечення платників, які постраждали від збройної агресії рф, від негативних наслідків у зв’язку з об’єктивною неможливістю виконати свої податкові обов’язки щодо своєчасного подання звітності, сплати податків тощо.

Захід організовано газетою «Юридична практика».

Верховний Суд