Пенсіонери, яким відповідно до ст. 43 Гірничого закону України гарантується безоплатне забезпечення вугіллям на побутові потреби, мають право на відповідне забезпечення незалежно від того, чи проживали вони в будинку з пічним опаленням та чи скористалися правом на забезпечення пільговим вугіллям на час виходу на пенсію.

Про це зазначив Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду.

Позивач працював на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля з 1980 року, а 2013 року вийшов на пенсію. Пізніше, у 2019 році, він переїхав до будинку, в якому немає централізованого газопостачання і встановлене пічне опалення та кухонне вогнище для приготування їжі, що працюють на вугіллі.

У 2020 році позивач звернувся до підприємства, на якому працював, із заявою про включення його до списків на отримання вугілля у 2021 році, однак підприємство відмовило в задоволенні цієї заяви.

Суд першої інстанції, рішення якого апеляційний суд залишив без змін, відмовив у задоволенні позову, оскільки на момент виходу на пенсію позивач не проживав у будинку з пічним опаленням та не скористався правом на забезпечення пільговим вугіллям.

КЦС ВС скасував вказані судові рішення та задовольнив позов, зазначивши, що відповідно до ч. 7 ст. 43 ГЗ України підприємства з видобутку вугілля та вуглебудівні підприємства безоплатно надають вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором, в тому числі, пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах не менше визначеного в цій нормі часу.

Протлумачивши вказану норму та положення відповідних підзаконних актів, КЦС ВС виснував, що чоловіки-пенсіонери, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах на підземних роботах не менше ніж 10 років та проживають у будинках (квартирах) з пічним опаленням і кухонними вогнищами для приготування їжі, мають право на безоплатне забезпечення підприємством, з якого вони вийшли на пенсію, вугіллям на побутові потреби за нормою 5,9 тонн на рік на будинок або квартиру.

Посилання судів попередніх інстанцій на п. 2.4 розд. ІІ Інструкції про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць підприємств і організацій вугільної промисловості паливом на побутові потреби від 11 травня 1976 року, який передбачав, що право на забезпечення безкоштовним вугіллям на побутові потреби мають лише пенсіонери за віком, які користувалися цим правом до виходу на пенсію, є помилковими, оскільки таке положення Інструкції згідно з листом Міністерства вугільної промисловості СРСР та ЦК профспілки робітників вугільної промисловості від 30 серпня 1989 року № 3-35-31/829 втратило чинність, а тому не підлягає застосуванню.

З огляду на викладене КЦС ВС дійшов висновку, що позивач має право на безоплатне отримання вугілля від підприємства за нормою 5,9 тонн на рік, а висновки судів попередніх інстанцій про відсутність у нього такого права є безпідставними. 

Постанова КЦС ВС від 16 жовтня 2023 року у справі № 454/1000/21 (провадження № 61-1125св23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/114271369.

Верховний Суд