Про це зазначив член Вищої ради правосуддя Олександр Сасевич під час XI Щорічного форуму юрисконсультів.

Захід організовано виданням «Юридична практика».

Учасники обговорили правові виклики воєнного часу, роль бізнесу в підтримці України та українців, практику ЄСПЛ та українських судів, взаємодію бізнесу та правоохоронних органів, досвід релокації та відновлення бізнес-процесів під час війни, а також наслідки санкційної політики для доброчесного бізнесу.

У межах обговорення відбулося відкрите інтерв’ю члена ВРП Олександра Сасевича на тему «Покращення бізнес-клімату: запитання до судової влади».

Олександр Сасевич розповів, як наразі відбувається комунікація судів із суспільством, які кроки здійснюються з метою популяризації суду, підвищення довіри до судової влади в умовах воєнного стану та інших викликів, а також про основні пріоритетні напрями діяльності Вищої ради правосуддя.

Зазначив, що причини недовіри представників бізнесу до судової влади здебільшого не пов’язані безпосередньо з діяльністю суду, а є наслідком інших об’єктивних чинників, зокрема недофінансування судової влади, проблем виконання судових рішень тощо. Наголосив на необхідності розвитку комунікації та роз’яснювальної роботи як серед представників бізнесу, так в суспільстві загалом.

За словами члена ВРП, оскільки думка про суди формується саме засобами масової інформації, з метою зміни такої ситуації у стислі терміни вдалося започаткувати і розвинути інститут суддів-спікерів. Також було створено прес-центр Судової влади України, пожвавлено діяльність прес-служб судів. Результатом таких кроків стали популяризація та зміна сприйняття як судді, так і судової влади в цілому.

Олександр Сасевич зазначив, що суддя як уособлення судової влади діє в певній системі координат, чітко визначених законодавством, з-поміж яких суд, органи, які формують суддівський корпус, органи, що опікуються незалежністю судової влади, дисциплінарною практикою.

Тривала відсутність у такій системі координат ВККСУ та ВРП призвела до істотних негативних наслідків для судової системи.

За час відсутності у ВРП повноважень щодо розгляду дисциплінарних скарг їх накопичилося близько 13 000, при цьому дисциплінарні скарги продовжують надходити.

Олександр Сасевич наголосив, що найближчим часом планується приведення Регламенту Вищої ради правосуддя у відповідність до законів України «Про Вищу раду правосуддя» та «Про судоустрій і статус суддів», зокрема в частині визначення пріоритетності розгляду дисциплінарних скарг.   

Член ВРП зазначив, що пріоритетним буде розгляд справ, наслідком яких може бути звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктами 3, 6 частини шостої статті 126 Конституції України (вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, порушення обов’язку підтвердити законність джерела походження майна) щодо судді, який звернувся із заявою у відставку, під час проходження кваліфікаційного оцінювання, конкурсних процедур, та справ, що мають суспільний резонанс.