Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Представники управління аналітичної допомоги касаційним судам та Великій Палаті Верховного Суду департаменту аналітичної та правової роботи Апарату Верховного Суду Геннадій Зеленов і Зоя Загиней-Заболотенко взяли участь у презентації результатів впровадження проєкту «Моніторинг судових проваджень у справах про воєнні злочини».
Начальник управління аналітичної допомоги касаційним судам та ВП ВС Геннадій Зеленов зауважив, що, за даними Офісу Генерального прокурора, до ЄРДР вже внесено відомості щодо понад 100 тис. воєнних злочинів, вчинених російськими військовими. До національних судів, зокрема, за ст. 438 КК України передано 170 кримінальних проваджень, з яких розглянуто 48, тож попереду ще чимало роботи.
«Ми лише на початку шляху розгляду цих справ, але унікальність нашої роботи полягає в тому, що Україна не чекає на завершення війни, а вже зараз забезпечує судовий розгляд», – сказав доповідач, згадуючи міжнародну практику, пов’язану з розглядом справ про воєнні злочини. Разом із тим він розповів і про труднощі, які виникають у зв’язку з таким підходом. Насамперед мова йде про складну безпекову ситуацію у країні та проблеми з належним інформуванням обвинувачених про кримінальні провадження за обвинуваченнями проти цих осіб. Отже, виникає питання щодо повноти забезпечення права на справедливий суд, передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням позицій, висловлених ЄСПЛ з цього приводу.
Крім того, Геннадій Зеленов зазначив, що ст. 438 КК України потребує законодавчих змін, оскільки в ній немає належної конкретизації форм об’єктивної сторони воєнних злочинів, що ускладнює правильну кваліфікацію злочинних діянь винних осіб. Говорячи про особливості належного повідомлення обвинувачених, доповідач пояснив, що проблеми пов’язані з тим, що більшість справ розглядаються за процедурою заочного провадження (in absentia) і повідомити обвинувачених фізично неможливо. Разом з тим стороні обвинувачення потрібно шукати шляхи для того, щоб поінформувати обвинувачених про здійснення кримінальних проваджень щодо них. Зокрема, направлення повідомлення на адресу електронної пошти та/або за допомогою месенджера, та/або через соціальну мережу, та/або по телефону.
У своєму виступі начальник відділу аналітичної та правової роботи ККС ВС Зоя Загиней-Заболотенко відзначила, що зараз національні суди не повною мірою використовують можливості законодавства для кримінально-правового реагування на факти порушення законів та звичаїв війни. Приміром, інститут застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб (ст. 96-3 КК України) дозволяє застосовувати такі заходи, якщо злочин вчинено в інтересах та від імені юридичної особи. Проблема в тому, що суди не можуть самостійно ініціювати відкриття такого провадження й діятимуть лише у випадку, якщо це зробив орган досудового розслідування. Як приклад представниця ВС навела вирок, ухвалений щодо двох військовослужбовців рф, які віддали наказ про захоплення гідроспоруди Північно-Кримського каналу в Херсонській області та силовим шляхом відновили подачу дніпровської води в анексований Крим. У цьому випадку було б цілком логічно припустити, що вони діяли в інтересах та від імені конкретної юридичної особи.
Також Зоя Загиней-Заболотенко поінформувала учасників заходу про судову практику, яка нині формується в Україні. Приміром, досить часто вироки за ст. 438 КК України використовуються судами як непрямі докази в інших кримінальних провадженнях. Йдеться, в тому числі, про кримінальні провадження за ст. 110 КК України. На сьогодні ухвалено вже п’ять вироків депутатам так званої державної думи федеральних зборів росії за посягання на територіальну цілісність та недоторканність України.
Метою проєкту «Моніторинг судових проваджень у справах про воєнні злочини» є аналіз нової судової практики щодо розгляду воєнних злочинів із 24 лютого 2022 року українськими судами, формування уявлення про відповідність судової практики міжнародним стандартам щодо права на справедливий суд, у випадку виявлення будь-яких недоліків – привернення до них уваги суддівської спільноти й розроблення пропозицій щодо можливих способів їх вирішення.
Проєкт реалізується Асоціацією правників України (АПУ) спільно з проєктом USAID «Права людини в дії», який впроваджується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
Відео заходу доступне за посиланням: https://is.gd/BMeA05.