Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
4 вересня 2023 року колегія суддів Закарпатського апеляційного суду розглянула цивільну справу за позовом особи до держави України в особі Закарпатської обласної прокуратури, Берегівської окружної прокуратури Закарпатської області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, Виноградівського районного відділу Управління МВС в Закарпатській області та Державної казначейської служби України, про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури, за апеляційними скаргами виконувача обов’язків керівника Закарпатської обласної прокуратури та Державної казначейської служби України на рішення Виноградівського районного суду від 24 червня 2021 року.
Як стало відомо з матеріалів справи, 27.03.2007 року було порушено кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем та службового підроблення, якими інкримінувалося, що особа з липня 2005 по червень 2006 року, всупереч інтересам служби, умисно занизила базу оподаткування податку на прибуток підприємства, податку на додану вартість, внесла неправдиві відомості у декларацію, внаслідок чого до державного бюджету не поступило грошових коштів у вигляді податку на прибуток підприємства (22 465 грн) та податку на додану вартість (42 077 грн), спричинивши тяжкі наслідки державним інтересам. 29.05.2007 року позивачці пред’явили обвинувачення в тому, що будучи службовою особою, перебуваючи на посаді головного бухгалтера ВАТ, зловживаючи службовим становищем, умисно скоїла злочини, передбачені ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.
Зважаючи на те, що вона тривалий час перебувала під слідством і не знала про результати справи, 24.06.2014 року позивачка звернулася зі скаргою до прокурора Виноградівського району, до Генерального прокурора України та до комітету з питань правосуддя ВРУ, з проханням закрити кримінальну справу щодо неї та повідомити про стадію досудового слідства. Декілька разів позивачка отримувала постанови без належного оформлення. Тільки в кінці березня 2015 року позивачка отримала постанову про закриття справи з правильно вказаною датою її порушення, але знову не прошиту, не пронумеровану та не скріплену печаткою, що позбавляло можливості подати цей документ до суду. Таким чином, тільки після 27.03.2015 року з’явилася можливість і право звернутися за позовом. Позивачка перебувала під слідством та судом з 27.03.2007 по 05.10.2012 рр., щодо неї був застосований запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, який роками обмежував свободу пересування включно з можливістю отримати документи для виїзду за кордон та виїхати на відпочинок чи лікування. Негативна інформація про позивачку була відома її сім’ї, родині, колегам, друзям. Стрес, який переживала позивачка, її психологічний стан вочевидь слугувати одними з причин руйнування усталених життєвих зв’язків.
Попри наявність постанови начальника слідчого відділу від 05.10.2012 про закриття кримінальної справи щодо позивачки, конституційні права останньої не були повною мірою поновлені аж до березня 2015 року, коли вона зрештою отримала копію постанови про закриття кримінальної справи належного змісту. Відповідні доводи позову підтверджуються наданими позивачкою доказами.
На час пред’явлення позову мінімальний розмір грошової компенсації моральної шкоди обчислювався в сумі 250 960,60 грн. Враховуючи, що позивачці завдано значної моральної шкоди, розмір компенсації вона оцінює в 2 млн гривень. Рішенням суду першої інстанції змінений позов задоволено, стягнуто на користь позивачки за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунка Державної казначейської служби України 2 млн грн. Рішення суду оскаржили Закарпатська обласна прокуратура та Державна казначейська служба України як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Судова практика в цій категорії справ свідчить, що і за більш негативних обставин, аніж у позивачки, для потерпілих компенсація моральної шкоди визначається в значно менших розмірах. Тож суд міг стягнути відшкодування в гарантованому законом розмірі, за нижньою межею розміру такого відшкодування. До апеляційної скарги включені заперечення на три ухвали суду першої інстанції.
Те, що діями передусім органів і службових осіб досудового слідства та прокуратури права позивачки були порушені, їй було завдано великої моральної шкоди, такі дії призвели до значних негативних наслідків для неї, сумнівів у колегії суддів апеляційного суду не викликає, факт заподіяння позивачці моральної шкоди – доведений. Понад те, орган досудового слідства не виконав покладеного на нього законом обов’язку невідкладно повідомити позивачку про закриття кримінальної справи, вручити їй постанову про закриття справи та одночасно з реабілітацією направити їй повідомлення щодо порядку відшкодування шкоди, поновлення порушених прав. Таке повідомлення взагалі не було направлене позивачці, а факт закриття кримінальної справи та скасування запобіжного заходу в офіційному обліку був відображений майже через два з половиною роки з дня, яким датована відповідна постанова.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд постановив: апеляційні скарги виконувача обов’язків керівника Закарпатської обласної прокуратури та Державної казначейської служби України задовольнити частково, а рішення Виноградівського районного суду від 24 червня 2021 року у частині вирішення спору по суті змінити. Суд постановив виключити з мотивувальної частини рішення судження про необхідність відшкодування позивачці моральної шкоди в сумі 2 млн грн та викласти резолютивну частину рішення в такій редакції:
«Позов позивачки до держави Україна в особі Закарпатської обласної прокуратури, Берегівської окружної прокуратури Закарпатської області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, Виноградівського районного відділу Управління МВС в Закарпатській області та Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури, задовольнити частково, стягнути з Державного бюджету України на користь особи, у рахунок моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури, грошові кошти в сумі 500 000 грн, а в іншій частині позовних вимог щодо стягнення коштів відмовити».
У частині задоволення позову до держави України в особі Берегівської окружної прокуратури Закарпатської області та Виноградівського районного відділу Управління МВС в Закарпатській області скасувати, провадження в справі за позовом особи до держави України в особі Берегівської окружної прокуратури Закарпатської області та Виноградівського районного відділу Управління МВС в Закарпатській області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури закрити з підстави, передбаченої ч. 1 п. 1 ст. 255 ЦПК України. В іншій частині залишити рішення суду першої інстанції без змін.