Специфіка роботи Верховного Суду на початку його діяльності полягала в тому, що необхідно було сформувати практику доступу до суду в питаннях щодо захисту екологічних прав. Так, ВС сформулював позиції, згідно з якими у сфері екології слід відійти від конструкції, що суди розглядають лише індивідуальні спори.

Про це сказала суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Наталія Коваленко під час Національного форуму «Вода в промисловості та АПК в умовах війни та кліматичної кризи».

Говорячи про реалізацію права на судовий захист у цій категорії справ, суддя нагадала, що водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. За словами спікерки, важливою є участь громади в забезпеченні контролю суб’єктів владних повноважень. Крім того, право захисту інтересів держави у сфері збереження та раціонального використання водних ресурсів надається прокурору.

У цьому контексті Наталія Коваленко проаналізувала постанову ВС від 19 січня 2023 року у справі № 380/14955/21, в якій прокурор заявив позов в інтересах держави в особі місцевої ради до Управління Державного агентства рибного господарства. У цьому позові він просив визнати незаконним та скасувати дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах, обґрунтувавши вимоги тим, що міська рада, до повноважень якої належить захист інтересів держави у спірних правовідносинах, не здійснювала належним чином своїх повноважень. Прокурор бачив у цьому порушення інтересів держави, і Верховний Суд визнав, що таке обґрунтування є сумісним із розумінням «інтересів держави». Суддя акцентувала, що до юрисдикції КАС ВС також належить і розгляд справ, які пов’язані з отриманням дозволів суб’єктами господарювання на спеціальне водокористування.

Доповідачка зазначила, що досить часто прокурори оскаржують рішення органів місцевої ради про затвердження містобудівної документації на місцевому рівні (детальні плани територій). Так, у постанові від 16 березня 2023 року у справі № 460/3890/20 ВС акцентував, що використання прибережних захисних смуг з порушенням встановленого законом правового режиму цих територій може призводити до забруднення та засмічення поверхневих водних об’єктів, втрати ними водності, виснаження водного об’єкта, що впливатиме на можливість задоволення потреб великої кількості людей. Вона також додала, що нерідко до суду оскаржуються плани територій з підстав, коли громаді закривають доступ до водоймищ, берегів річок і озер, що є незаконним.

Питання стосовно порушення режиму використання водоохоронних зон та щодо захисту водних ресурсів часто постають перед судом і під час розгляду справ з приводу оскарження розпорядчих документів контролюючих органів, зокрема приписів про усунення порушень тощо. У таких випадках адміністративний суд перевіряє законність винесення відповідних приписів під час реалізації суб’єктами владних повноважень функцій контролю (нагляду).

Наталія Коваленко також окреслила питання щодо захисту поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення, збереження їх водності, встановлення водоохоронних зон (прибережних смуг) цих об’єктів, режиму їх використання як земель водного фонду, надання їх у власність або в користування. Вона зауважила, що не можна надавати не лише у власність, а й у користування прибережні захисні смуги, наприклад, для здійснення сільськогосподарської діяльності, оскільки при такій господарській діяльності є ймовірність забруднення водних об’єктів різноманітними пестицидами.

Розповіла суддя і про випадки зловживань з боку суб’єктів владних повноважень, коли зазначалось про наявність прибережної захисної смуги при здійсненні будівельних робіт, проте річка була закрита в обвідному колекторі (постанова ВС від 19 вересня 2018 року у справі № 463/1230/16-а).

Крім цього, спікерка звернула увагу на справу, яка стосувалася скидання баластних вод в акваторію водних об’єктів (постанова ВС від 19 жовтня 2020 року у справі  № 420/4129/19). У цій справі Суд підтвердив наявність у Держекоінспекції повноважень стосовно виявлення порушення, фіксації, пред’явлення претензії та стягнення збитків у разі забруднення внутрішніх морських вод і територіального моря України внаслідок скиду із судна баластних вод в акваторію з перевищенням гранично допустимих концентрацій.

Захід організовано за ініціативою Асоціації професіоналів довкілля (PAEW), Геологічної інвестиційної групи та Офісу сталих рішень.

Верховний Суд